Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

душа

Душа́, -ші́, ж. 1) Душа. Тіло потішається, як чоловік зап'є, а душа погибає. К. ЧР. 44. Чує щось душа, та мені не каже. Ном. Люблю як душу. Мет. 62. бо́гу ду́шу відда́ти. Умереть, отдать Богу душу. За час, за годину милосердному Богу душу оддав. Макс. (1849), 22. з душі́. Искренно. Ой чорнявую з душі люблю, — на біляву залицяюся. Лавр. сам душе́ю. Одинъ-одинешенекъ. Ном. № 10680. Лежала собі сама душею. МВ. (О. 1862. І. 81). чого́ душа́ забажа́є. Чего бы ни захотѣлось, — все. Кв. II. 331. по душі́ дзвони́ти. Звонить по мертвомъ. 2) Человѣкъ, душа. Забере з собою приятелів душ тридцять або й сорок, да й іде з ними в Київ бенкетувати. К. ЧР. 84. Йому треба над п'ятьма душми буть ураз, то тепер йому ніколи. Лубен. у. Вони у дві душі робили. Кролев. у. 3) Въ скрипкѣ: душка, подставка внутри, распорка. Здоров, скрипалю! — Здоров, чорте! — Ну, давай душу! — А скрипаль трісь об дуба скрипку, та й дав чортові душу з скрипки. Грин. І. 41. 4) Мѣсто внизу горла спереди. Не застебнулась до шиї, мені й надуло в душу. Рк. Левиц. 5) Опухоль на шеѣ. ЗЮЗО. II. 389. 6) — тата́рська. пт. Чайка. Вх. Пч. ІІ. 15. Ум. ду́шка, ду́шенька, ду́шечка, ду́шенятко, душеня́точко, души́ця. Кромѣ послѣдняґо слова, употребляются преимущественно какъ ласкательныя имена для любимыхъ, дорогихъ людей. Ой кріп та ромен та петрушечка.... кучерявий Іван, моя душечка. Н. п.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 460.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУША"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУША"
Гу́діння 1, -ня, с. Порицаніе, осужденіе. Cм. гудити.
Дев'ятотисина, -ни, ж. = Дев'ятосельник. Лв. 97.
Доли́нка, -ки, ж. Ум. отъ доли́на.
Жи́галка, -ки, ж. Крапива, Urtica dioica, — urens. ЗЮЗО. І. 140. Вх. Пч. I. 13. Жигалков напарена. Гол. IV. 530.
На́мено, -на, с. Имя. Желех.
Обілляти, -ля́ю, -єш, гл. = облити. Обілляли мене дрібненькії сльози. Чуб. V. 60.  
Окошитися, -шуся, -шишся, гл. 1) Сдѣлать остановку, стать лагеремъ, стать на стоянку, поселиться. Та й ми, каже, йшли (степом) та тут окошилися; зоставайтесь і ви тут з нами, будемо жити. КС. 1882. ХП. 590. 2)на кому. Отразиться на комъ, пасть на кого. Поли б на йому усе зле окотилось. Харьк. г. Хто виноват, а на мені окотилось. Ном. № 4069.
Потопнути Cм. потопати.
Росплітати, -та́ю, -єш, сов. в. росплести, -ту, -теш, гл. Расплетать, расплесть. Росла коса до пояса — ні росплести, ні росчесати. Чуб. V. 549.
Хрьопати, -паю, -єш, гл. = хропати. Не хрьопай бо дверима! Харьк. Як почала мене по спині хрьопати кулаком.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДУША.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.