Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дуча

Ду́ча, -чі, ж. = дучайка. Мик. 481.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 459.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУЧА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУЧА"
Бріч, броча, м. Раст. Genista tinctoria. Вх. Пч. І. 10.
Гребі́ночка, -ки, ж. 1) Ум. отъ гребінка. 2) Родъ орнамента въ вышивкѣ. Залюбов.
Звели́чити 2 Cм. звеличувати.
Згаса́ння, -ня, с. Угасаніе. Щог. Сл. 6.
Капар, -ра, м. 1) Обѣднѣвшій, обпитавшій. В капар, на капар переходити. Приходить въ бѣдность, въ упадокъ. Желех. 2)ру. Насосъ. 3) Снарядъ для забиванія свай. Н. Вол. у.
Ляпани́на, -ни ж.? Яка ляпанина, така і хватанина. Ном. № 7116.
Огородити Cм. огороджувати.
Сталувати, -лую, -єш, гл. = знехтувати 1. Сталував одежу. Канев. у.
Стекти, -ся. Cм. стікати, -ся.
Товарина, -ни, ж. Одна штука рогатаго скота. Камен. у. Землю, славою покриту, топче товарина. Щог. Сл. 9. Ум. товари́нка, товаринонька, товариночка.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДУЧА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.