Безжурно, нар. Безпечально, весело. Весело мені жилось, безжурно. Цікаво їй було, з чого так безжурно, так весело молотники сміялися.
Забрьо́ха, -хи, об. Забрызганный грязью. Cм. задріпа. Так і швендя куди попало бісів забрьоха.
Запреща́тися, -ща́юся, -єшся, сов. в. запрети́тися, -чу́ся, -ти́шся, гл. Отрекаться, отречься. Оддай три карбованці! Так він запретивсь: ні, каже, я не брав та й годі!
Иней, -нею, м. Иней. Ком. II. 25. Будуть твої карі очі инеєм уростати.
Кухарка, -ки, ж. Повариха; кухарка. Звідтіль вона побігла до пекарні, переговорила з кухаркою, вислала її на житній базарь. Ум. кухарочка. Та казала собі снідання дати, снідання дати все гусятину, єї подруженьки все качатину, єї кухарочки все курятину.
Лепчи́ця, -ці, ж. Раст. a) Galium Aparine. б) Asperugo procumbeus. B)Arperugo Aparine.
Отоплювати, -плюю, -єш, сов. в. отопи́ти, -плю́, -пиш, гл.
1) — що. Отапливать, отопить. Отоплюю диявольську корчму.
2) — кого. Доставлять, доставить отопленіе для кого.
Поїд, -ду, м. Съѣденіе. поїдом ї́сти. Заѣдать. в пої́д. Сколько можно съѣсть. На луках паші не в поїд.
Рум'янець, -нця, м. Румянецъ. А в рум'янцю така сила, що всі квіти погасила.
Шальон, -на, м. Родъ одежды. Привіз мені золоті дари, дорогі дари: тонкий рубок, дорогий шальон по саму землю.
