Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дякониха

Дякони́ха, -хи, ж. Жена діакона.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 462.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЯКОНИХА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЯКОНИХА"
Безбожниця, -ці, ж. Безбожница. МВ. ІІ. 142.
Безпальчий, -а, -е. Безпалый. Аф. 297.
Глуха, -хи, ж. = глуханя. Вх. Лем. 404.
Жа́сний, -а, -е. Страшный. Желех.
Зле́пкуватий, -а, -е. О печеномъ хлѣбѣ: слипающійся, во время печенія, съ другимъ.
Неволенька, нево́лечка, -ки, ж. Ум. отъ неволя.
Повідшукувати, -кую, -єш, гл. Отыскать (во множествѣ).
Пощастити, -ти́ть, гл. безл. Посчастливиться. Мені пощастило дешево купити. Черк. у.
Репик, -ка, м. Раст. Agrimonia Eupatoria.
Свячення, -ня, с. Освященіе.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДЯКОНИХА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.