Вік, -ку, м. 1) Вѣкъ, жизнь, все время жизни. Пропав мій вік молоденький. Дай, Боже, тобі вік довгий і розум добрий. Зо мною віку не буде: візьмуть, серце, мене люде (а не ти). Раз на віку спіткнешся, та й те люде побачать. Доброму чоловікові продовж, Боже, віку. Збавив я тобі віку. вік. Вѣчно. Не вік дівувати. вік вікувати. Проводить всю жизнь. Щаслива я з тобою, Ясю, я б рада тут і вік вікувати. во вік віка, во віки вічні, по вік вічний, во віки. Вѣчно, всегда. Во вік віка його будуть славити народи. Співатиму во віки вічні про милості Господні. Чи не лучче нам із ляхами мостивими панами з упокоєм хліб сіль по вік вічний уживати. Во віки радуватись буде, хто на тебе кладе надію. дати на вік. Опредѣлить долгую жизнь. на вік віки, на віки вічні, на віки, на всі віки. Навѣки, навсегда. І заснути на вік-віки. А путь ледача нечестивих на віки вічні погибає. Тепер же я сиротою на віки застала. Чужий, на всі віки чужий. до віку, до смерти віку. До смерти, до конца жизни; всегда? Йому три дні до віку зісталось. Гуляла б у батька, гуляла б до віку дівчиною молодою. Будеш у мене до смерти віку хліб-сіль уживати. до віку не. Никогда. Не сподівайтесь, мати, сина з походу вже до віку. покіль віку. Всю жизнь. Поможи, Боже, чоловіку, щоб так орав покіль віку. 2) Лѣта. Віком молода. І мати служила молодого віку. 3) Вѣкъ, столѣтіе. 4) — чоловічий. Раст. Hemerocallis fulva L. Ум. вічок. Та й вічок довгий, пробуток добрий.
Гойниця, -ці, ж. Цѣлебное средство. Травиця-гойниця.
Го́чі, -чей, с. мн. = Очі. Двоє нас, як гочій в лобі.
Зачу́вати, -ва́ю, -єш, сов. в. зачу́ти, -чу́ю, -єш, гл. Слышать, заслышать, услышать. То удова теє зачуває. Заржи, заржи, сивий конику, рано на пашу йдучи, чи не зачує серце-дівчина, а в саду вінки в'ючи. 2) Чуять, почуять. Хутко зачує кішка, де сало.
Зелізни́к, -ка, м. Желѣзные инструменты плотника или столяра.
Ростелесувати, -су́ю, -єш, гл. Разорвать на части (животное).
Стовба, -би, ж.
1) Въ плугѣ: прочная дощечка, которой соединяются въ плугѣ чепіги съ градільом: она проходитъ сквозь нижній конецъ чепіги и конецъ граділя.
2) Часть рала, подобная предыдущей въ плугѣ, которой прикрѣпляется кописть къ жертк'ѣ.
3) Корень въ деревѣ, идущій въ землю вертикально.
Трісочка, -ки, ж. Ум. отъ тріска.
Учувати, -ваю, -єш, сов. в. учути, учую, -єш, гл. Слышать, услышать, разслышать. Пусти уха меже люде, то чимало учуєш. Вовк не вчув, що він сказав. G. Чи ти чула, моя ненько, чи ти не вчувала, що я в тебе під віконцем нічку ночувала?
Шалиґан, -на, м. Плутишка, мошенникъ.
