Ге́па, -пи, ж. Задница. А я знаю, що він діє, — коло печі гепу гріє.
Єрусали́м, -ма и -му, м. Іерусалимъ. Як іти, каже, у Ерусалим, то буде тобі море велике.
Нагово́рюватися, -рююся, -єшся, сов. в. наговори́тися, -рю́ся, -ришся, гл. Наговариваться, наговориться. З ким вірно люблюся, — не наговорюся.
Основа, -ви, ж. 1) Ткацкое: основа. Чія основа — аби моє поткання. 2) Въ водяной мельницѣ: деревянные брусья, положенные на столбахъ, вбитыхъ снаружи мельницы; основа поддерживаетъ ринву, а также валъ съ наружнымъ колесомъ. 3) Основа, основаніе. Ум. оснівка, оснівонька, оснівочка, основиця.
Отерпнути, -пну, -неш, гл. Отерпнуть, замереть. Отерп і сам, не стало мови. Як побачив вовка — отерп, одерев'янів, а шапка на самому чолопочку.
Старичий, -а, -е. — ча вовна. Шерсть старой овцы.
Умолоти, умелю, -леш, гл.
1) Смолоть часть. Вмели гречки хоч на галушки. 2) Съѣсть, уплесть. Як я молодою бувала, по сорок вареників їдала; а тепер хамелю, хамелю, — насилу 50 умелю.
Уповістити, -щу, -стиш, гл. Извѣстить.
Хвилястогривий, -а, -е. Съ волнистой гривой, сь развѣвающейся гривой. Копиченько хвилястогривий його до віська не несе.
Чвати, чваю, -єш, гл.
1) = цькувати. Не раз, не два псами чвали.
2) чває один на другого. Ѣдкими словами уязвляютъ другъ друга, ругаютъ. .
