Блазнувати, -ную, -єш, гл. Дурачиться.
Вершильні вила Вилы, которыми подаютъ сѣно при вершеніи стога.
Дитя́, -тя́ти, с. Як дитя не плаче, у матері думки нема. Ум. Дитя́тко, дитя́точко, дитя́тенько, дитя́тонько. Пастушки з ягнятком перед тим хлоп'ятком навколішки припадають, Бога вихваляють.
Насупуватий, -а, -е. Имѣющій суровый видъ.
Пікний, -а́, -е́ Употребляющійся при печеніи хлѣбовъ. Пікна діжка, лопата. Віко од пікної діжі.
Помер, -ру, м. Смерть. Употребляется лишь въ выраженіи: на помер душі. Къ смерти. Як нездужаєш... тоді ніхто тебе не бачить; а як помер душі, дак назбігаються.
Причалятися, -ля́юся, -єшся, гл. = причалюватися. Ці шалопути не причаляються до нас, цураються людей.
Ріг, рога, м. 1) Ротъ. Коли б свині роги, то б усіх поколола. Там ходить баран з великими рогами. втяти, збити, притерти ро́ги. Сбить спѣсь. Гордим Бог позбива роги. Були і в кози роги, та притерті. ро́гом вилізти. Переносно: бокомъ выйти. Тривай, це йому рогом вилізе. очі ро́гом лізуть. Дурне, аж очі йому рогом лізуть. Наплакалась, аж очі рогом лізуть. де ко́зам роги втинають. де ко́зам ро́ги пра́влять. Куда Макаръ телятъ не гонялъ. Туди тебе зашлють, де козам роги правлять. 2) Роговая пороховница. 3) Рожокъ для нюхательнаго табаку; также для помѣщенія мѣднаго купороса у овечьихъ пастуховъ. Ріг носять чабани з синім каменем, як нюхарі табаку. 4) Муз. Рогъ, рожокъ. 5) Кончикъ полумѣсяца. Молодик-молодик! в тебе роги золоті. 6) Каждый изъ двухъ концевъ развилинъ (напр. въ вилахъ, въ мотовилі и пр.). 7) Уголъ наружный, выступъ всякаго предмета съ углами: стола, платка, улицы, рѣки и пр. На перший святий вечір кладеся до вечері на стіл під обрус на всіх чотирьох рогах по головці часнику. 8) Мысъ. 9) Лапа у якоря. Ум. ріжо́к, ріжечок. Взяла хусту, зав'язала в три рожки по камінчику.
Рублінник, -ка, м. Одинъ изъ древорубовъ, которому поручено на особыхъ щепкахъ отмѣчать нарѣзками счетъ проработанныхъ каждымъ дней или срубленныхъ деревьевъ.
Стул, -ла, м. = матня.
