Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дяволяка

Дяволя́ка, -ки, м. Ув. отъ дявіл.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 461.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЯВОЛЯКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЯВОЛЯКА"
Бидлина, -ни, ж. Единич.: скотина, одна штука скота. Cм. товарина, товаряка.
Братаниця, -ці, ж. = братанка. Желех.
Гугна́вець, -вця, м. Гнусливый человѣкъ. Желех.
Доторгува́тися, -гу́юся, -єшся, гл. 1) Доторговаться. Доторгувався, що вже ні краму, ні грошей нема. Харьк. 2) Сторговаться.
Милови́ння, -ня, с. = милини. Вх. Зн. 35.
Напшо́тити, -шо́чу, -тиш, гл. = напсетити.
Поділ 2, -лу, м. 1) Раздѣлъ; дѣлежъ. Нехай би їм без поділу усе, що ми з тобою придбали на віку. О. 1861. VIII. 18. Поділ у них іде, дак ще сварки за землю. 2) Разверстка, размежеваніе. 3) Въ ариѳм.: дѣленіе. К. Гр. 100. Кон. Ар. 2.
Позвінчувати, -чую, -єш, гл. Повѣнчать (многихъ).
Тополенька, -ки, ж. Ум. отъ тополя.
Унахилку нар. Наклонивъ. Я напився води з відра внахилку.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДЯВОЛЯКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.