Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

духвати

Духва́ти, -хва́ю, -єш, гл. Надѣяться, полагаться. Він духває на своє багатство. Та й на дядька не дуже духвайте. Св. Л. 248.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 459.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУХВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУХВАТИ"
Бешезник, -ка, м. Раст. Paris quadrifolia. Шух. І. 20, 46, 22.
Нарозуми́ти, -млю́, -ми́ш, гл. = напоумити. Нарозумив би тебе Бог. Вх. Зн. 40.
Ножений, -а́, -е́ Ножной; къ ногамъ относящійся, на ногахъ находящійся. Ножана ступа. Сим. 139. Ножені пальці. Мнж. 42.
Облуплюватися, -лююся, -єшся, сов. в. облупитися, -плюся, -пишся, гл. Обдираться, ободраться, облупиться, обвалиться. Хати не обмаже: облупиться, обсиплеться. Г. Барв. 224.
Обсушити, -ся. Cм. обсушувати, -ся.
Покорити, -рю́, -риш, гл. Смирить? Біг покорить, Біг і простить. Ном. № 60.
Поприколювати, -люю, -єш, гл. Пришпилить (во множествѣ).
Порідня, -ні, ж. = поріддя. З нашої порідні не було такого. Черк. у.
Прилука, -ки, ж. 1) Присоединеніе. К. (Желех). 2) Полянка среди лѣсовъ. Норови і воли пасуть прилуками. Шух. І. 211. мн. прилуки. Поперемѣнно то лѣсъ, то поле. Шух. І. 73. 3) Названіе города: Прилуки. Славен город Біла Церква, славніша Прилука. Грин. III. 615.
Роспростати, -ся. Cм. роспростувати, -ся.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДУХВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.