Загу́рити Cм. загуряти.
Засвої́ти Cм. засвоювати.
Зворо́т, -ту, м. 1) Поворотъ. А де рубав? — питають стрівши кого з дровами, або з деревом. Як скаже: на зворотах, то се украв десь; де звернув з дороги, там і вирубав. 2) Обороть. hа зворо́т. Ha оборотъ. І все робили на зворот: що строїть треба, те ламали. 2) Возвращеніе.
Наклюва́тися, -люю́ся, -є́шся, гл. Наклеваться. Він пшениці наклюється, водиці, нап'ється.
Накопа́тися, -па́юся, -єшся, гл. 1) Накопаться. Накопався я сьогодня на вгороді грядок, — аж спина болить. 2) Навязаться, придраться. Я й не хотів іти туди, так вона накопалась: іди та й іди! Старшина на мене накопався, щоб мене струтити з місця.
Одір.. Cм. відірвати, -ся.
Підісковий, -а, -е. Относящійся къ підіску. підіскове долото́. Долото, которымъ дѣлаютъ желобъ въ оси, чтобы вставить підісок. — залізо. Желѣзо рѣзкое толстое, употребляемое для підісків.
Полонянин, -на, м. Плѣнникъ. Чи скаже він тобі покірне слово, благатиме тебе як полонянин.
Учкур, -ра, м. = очкур. У князя хверязя, а в нас і учкур.
Цнотливо нар.
1) Добродѣтельно. Бідних заратовувала, цнотливо собі жила.
2) Цѣломудренно.
