Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дятел

Дя́тел, -тла, м. Дятелъ. Чорт би дятла знав, як би не його ніс. Чуб. І. 250.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 462.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЯТЕЛ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЯТЕЛ"
Везерунок, -нка, м. Виньетка. Зроблю маленьку книжечку; хрестами і везерунками з квітками кругом листочки обведу. Шевч. 376.
Дви́хкати, -каю, -каєш, гл. Колебаться, трястись.
Киптар, -ра, м. = кептар. Гол. Од. 67.
Наприкря́тися, -ря́юся, -єшся, сов. в. напри́критися, -рюся, -ришся, гл. Надоѣдать, надоѣсть.
Особистий, -а, -е. Личный.
Паньматчин, -на, -не. = паніматчин.
Позамуровувати, -вую, -єш, гл. 1) Задѣлать камнемъ, кирпичемъ (во множествѣ). Де були вікна, — позамуровував. 2) Засыпать снѣгомъ; покрыть окна слоемъ снѣга и льда. Мир. ХРВ. 57. Мороз вікна позамуровував. Сим. 232. Деякі хати зовсім позаносило, позамуровувало. Мир. Пов. І. 112.
Спірка, -ки, ж. Споръ.
Творитися, -рюся, -ришся, гл. 1) Дѣлаться, происходить. І ніхто не знав того дива, що твориться серед ночі в гаї. Шевч. 2) — на що. Мѣшаться во что. Він мені гворив, обим ся на тото не творив. Вх. Зн. 42.
Упасти 1 Cм. упадати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДЯТЕЛ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.