Визвіл, -волу, м. Освобожденіе. Щеня припне на мотузочці... Воно вищить, задравши голову, визволу просить.
Заги́лювати, -люю, -єш, сов. в. загили́ти, -лю́, -ли́ш, гл. 1) Ударять, ударить палкою (гілкою) мячъ, бросал его. 2) Ударять, ударить (человѣка), заѣхать. Як загилив по потилиці, так аж каганці в вічю засвітились.
Клюпати, -паю, -єш, гл.
1) Стучать.
2) = клюкати 1. Жонва клюпає дзьобом в дерево.
Позаростати, -та́ємо, -єте, гл. Зарости (во множествѣ). Позаростали стежки і доріжки травою зеленою.
Полюштатися, -таюся, -єшся, гл. Забрызгаться жидкой грязью.
Помильне, -ного, с. Плата посланному отъ мили.
Попідгодовувати, -вую, -єш, гл. Подкормить (многихъ).
Розлучниця, -ці, ж. Разлучительница. Лати твоя розлучниця, розлучила нас з тобою.
Тютюнник, -ка, м. Табаководъ, торговецъ табакомъ, рабочій на табачныхъ плантаціяхъ.
Фарбаниця, -ці, ж. Женское платье изъ окрашенной матеріи. Згоріла ей фарбаниця, не зістало, лем дві поли.
