Вайкати, -каю, -єш, гл. Сѣтовать, жалобно кричать.
Відіймати, -маю, -єш, сов. в. відійняти, -йму, -меш, гл. Отнимать, отнять. Воли випрягає, пугу одіймає. Що малий пан вліпить, то і великий не відойме.
Глизявий, -а, -е. Клейкій, вязкій. Чогось оця каша така глизява. Глизявий хліб.
Закляка́ти, -ка́ю, -єш, сов. в. закля́кнути и закля́кти, -кну, -неш, гл. Окоченѣвать, окоченѣть; отвердѣвать, отвердѣть. Доглядали смерти, доглядали — не догляділи, одвернулись на часок, — до його, а він уже й закляк. — Зімою якось запізнився, закляк сердега в хуртовині. Продержало з тиждень морозом, — земля заклякла як кістка.
Зача́хти, -хну, -неш, гл. Простыть, остыть. Уже й борщ зачах, поки ти хліба приніс.
Ковзкий, -а, -е. Скользкій. Реміняка плавка, ковзка, до дерева не пристає.
Красовитий, -а, -е. Красивый. Удовине личко красовите. Пані мая, пані влюбленная, моя красовита!
Плюхнути, -ну, -неш, гл. 1) = хлюпнути. Cм. плюхкати. 2) Садясь, опуститься сразу, какъ бы упасть. Плюхнула в крісло, аж її підкинуло.
Процвиндрити Cм. процвиндрювати.
Рямка, -ки, ж. = рамка.
