Засні́чуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. засніти́тися, -чу́ся, -тишся, гл. 1) Зарождаться, зародиться. і не засніти́лось на це (кому́). Нѣтъ этого и признаковъ, и не начиналось. Минуло їх (років) аж п'ять, а на щастя сиротам і не заснітилось. 2) Покрываться, покрыться головней зерновой (Uredo segetum). Збіжжя засмітилося. 3) Закупориваться, закупориться (о гнойной ранѣ), забиться гноемъ. Оце рана заснітилася, так гній і не витіка. Лебед. у. Нарве палець, витече трохи гною, знов заснітиться та й болить. Засмітився гній У вусі.
Канка, -ки, ж.
1) Раст. Scirpus lacustris.
2) Головной женскій уборъ.
Каптанчик, -ка, м. Ум. отъ каптан.
Мо́рківка, -ки, ж. Ум. отъ мо́рква.
Надпоро́ти Cм. надпорювати.
Підтинник, -ка, м. Раст. Scrophularia nodosa L.
Поважно нар.
1) Почтенно.
2) Серіозно, съ важностью, съ достоинствомъ. Поважно та тихо... сходилися полковники. Промовила Зося поважно.
Поєднатися, -ня́юся, -єшся, гл.
1) Подружиться, сойтись, соединиться. Зібралися: старий, малий, убогий, багатий, поєднались, — дожидають великого свята.
2) Условиться, договориться.
Попонько, -ка, м. Ум. отъ піп.
Хроборь, -ря, м. Толстый нервъ листка (капусты, свеклы и пр.).
