Банити, -ню, -ниш, гл. 1) Мыть, вымывать, выполаскивать. Була въ березі, діжку банила. Стала вона банити ложечки. Приходе до річки попова дочка тарілок банити. Банити рибу. 2) Полоскать. У горлі боліло, так лікарь давав чимсь банити. 3) Бить (человѣка). Сусід Кіхоть із жінкою моєю... гм! гм! не вам кажучи, пані... а свою банить що-дня.
Бортяний, -а, -е. Имѣющій борть (о деревѣ).
Бузник, -ка, м. Бузиновая заросль. В бузнику чорт живе. Ум. бузничок.
Ґабелко́вий, -а, -е. Сдѣланный изъ телячьей кожи.
Зазначи́ти, -ся. Cм. зазначувати, -ся.
Залицьо́ваний, -а, -е. Обтянутый шиной. Колеса залицьовані.
Зві́ку нар. Съ отриц. не при глаголѣ. Никогда. Зроду-звіку козак не був і не буде катом.
Одинадцятка, -ки, ж. Полотно въ 11 пасмъ.
Посовуватися, -вуюся, -єшся, гл. Подвигаться.
Торити, -рю́, -ри́ш, гл. = торувати.
