Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

божище

Божище, -ща, с. Идолъ. К. МХ. 13. Велик Господь, велик і хвален, страшніший над усі божища; бо всі боги — німі статуї, Господь же сотворив вселенну. К. Псал. 221.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 82.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОЖИЩЕ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОЖИЩЕ"
Віківщина, -ни, ж. Старина. Пожалуй віковщину раз, а вона тебе десять раз.
Гирити, -рю, -риш, гл. Нести, тащить съ трудомъ. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Жбановий, -а, -е. = джбановий.
Затьо́па, -пи, об. = задріпа.
Збі́й, збо́ю и збо́я, м. 1) Утоптанная земля. Пшеницю сіють на збої. 2) Разбойникъ. Няхай она знає, збоєв синів має. Гол.
Метени́ця, -ці, ж. Вощинная моль.
Посередній, -я, -є. Срединный.
Проколядувати, -ду́ю, -єш, гл. Пропѣть коляду.
Сратво, -ва, сраття, -тя, с. Процесъ испражненія.
Тонконіжка, -ки, ж. Раст. Festuca ovina L. Cм. тонконіг.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БОЖИЩЕ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.