Бісеня, -няти, с.
1) Бѣсенокъ. Дід росказував, що бісенята, поки ще молоді, то зелені, як осітняг.
2) Бранное: чертенокъ, бѣсенокъ.
Жа́бище, -ща, с. ув. отъ жа́ба. Сидить жабище на пні, як копиця. Мов жабище з багна, на світ вона дивилась.
Замишля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. зами́слити, -лю, -лиш, гл. 1) Замышлять, замыслить, задумывать, задумать. Тільки Бог святий знав, що він думав, гадав, замишляв. (1849) 53. 2) Только не сов. в. Командовать, распоряжаться. Ким же я буду, мій синочку, тепер замишляти? Годувала дітки да й ким замишляти? Узяли собі гарну невістку, — тепер буде ким замишляти.
Пересмикнути, -ну́, -не́ш, гл.
1) одн. в. отъ пересмикати.
2) О зайцѣ: перебѣжать. Заєць пересмикнув на той бік через греблю.
Покапати, -паю, -єш, гл. Покапать; закапать. Як роса та до схід сонця, покапали сльози.
Принудити, -джу́, -диш, гл. Истомить, истомить тоской. Уже мене упинила чужая дитина: і рученьки зв'язала, гулять не пустила і серденько принудила.
Свиснути, -сну, -неш, гл.
1) Свиснуть. А ну я свисну, тільки ти очи зав'яжи.
2) Брызнуть струей. Дала руку, він здавив, — тільки пучки знать; вона здавила, — кров з під нігтів свиснула.
Страждування, -ня, с. = страждання.
Фіра, -ри, ж. Повозка, телѣга, подвода. Cм. хура. Наложив у неділю рано дві фіри снопів.
Хворий, -а, -е. Больной. Не вставай: ти хвора. Хворий лежить, та без пом'яти хліб їсть.