Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

божкодайло

Божкодайло, -ла, м. = божкарь. (Галиц.). Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 82.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОЖКОДАЙЛО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОЖКОДАЙЛО"
Адама́шковий, -а, -е. Сдѣланный изъ адамашка, шелковый, адамашковый. Желех.
Берівка, -ки, ж. = барівка = барилка. Шух. І. 307. Гн. II. 175. Ум. берівочка. Шух. І. 250, 251.
Винянчитися, -чуся, -чишся, гл. Вынянчиться.
Відсисати, -са́ю, -єш, гл. Отсасывать.
Ґерґе́ра, -ри, ж. = Ґарґара. Ном. № 13620.
Об'їсти, -ся. Cм. об'їдати, -ся.
Одноножаний, -а, -е. О сапогахъ: шитый на одну колодку. У панів все одноножані чоботи.
Пообселюватися, -люємося, -єтеся, гл. То-же, что и обсели́тися, но во множествѣ.
Трубачів, -чева, -ве Свойственный, принадлежащій трубачу.
Штакун, -на, м. Инвалидъ, солдатъ инвалидной команды. Пішов на заробітки на Дін та й убив там когось, так його за штакунами сюди приведено. Лебед. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БОЖКОДАЙЛО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.