Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

божкодайло

Божкодайло, -ла, м. = божкарь. (Галиц.). Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 82.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОЖКОДАЙЛО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОЖКОДАЙЛО"
Білочник, -ка, м. Раст. Potentilla anserina. Вх. Пч. II. 34.
Гра́дус, -са, м. Градусъ. Тепломір поділяють на 80 частин.... звуться градусами. Ком. Р. ІІ. 79.
Джуґа́н, -на́, м. = Джоґа́н.
Діра́, -ри́, ж. Дыра. Забий діру — собака не полізе. Ном. № 5903.
Заква́кати, -каю, -єш, гл. Заквакать.
Неймовірно нар. Недовѣрчиво, съ недовѣріемъ. Секретарь неймовірно глянув на Чіпку. Мир. ХРВ. 190.
Нуте меж. Нуте. Гей, нуте, косарі! Ном. № 9999.
Сварливість, -вости, ж. Бранчивость, сварливость.
Скалкуватий, -а, -е. Имѣющій острые края. Скалкуваті камінці.
Шипок, -пка, Раст. Azaba procumbens. Шух. I. 18, 19.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БОЖКОДАЙЛО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.