Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бодренно

Бодренно нар. Бодро. Як хто стоїть бодренно, а як хто ласий на сон, то і дріма. Павлогр. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 81.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОДРЕННО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОДРЕННО"
Душеня́тко, душеня́тонько, душеня́точко, -ка, с. Ум. отъ душа.  
Залозува́ти, -зу́ю, -єш, гл. Страдать гландами, опухолью слюнныхъ железъ. Мої воли тепер залозують. Прилук. у.
Зашпува́ти, -пу́ю, -є́ш, гл. Заволноваться, запѣниться. Заграє море й зашпує. Мкр. Г. 5.
Кліпкати, -каю, -єш, гл. = кліпати.
Кутниця, -ці, ж. Прямая кишка. Росомаха запуска скотині лапу під хвіст та видира кутниню. Радом. у.
Нетерплячий, -а, -е. Нетерпѣливый. Пускай дочку на голицю, бо я нетерплячий. Н. п. нетерпляча бере́ = нетерпля́чка бере. О. 1862. IX. 27.
Поширяти II, -ря́ю, -єш, гл. 1) Порѣять (о птицѣ). 2) Потыкать, понырять. Треба було переїздить місток, а темно дуже. Поширяв ломакою по мосту, — дірок нема, тоді й переїхали. Павлогр. у.
Пустельник, -ка, м. Пустынникъ, отшельникъ. Стор. МПр. 39. Гн. II. 94.
Ранонька, раночка, -ки, ж. Ум. отъ рана.
Срібний, -а, -е. Серебряный. Золотії бильця, срібні колокільця. Макс. Вловлять рибку — золота головка, а срібний хвостик. Мнж. 33.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БОДРЕННО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.