Бобівник, -ка, м. Раст. a) Trifoliura librinum, бобовникъ, вахта. б) Butomus umbellatus.
Викопирсати Cм. викопирсувати.
Ло́дарь, -ря, м. и пр. = ледарь и пр.
Набіра́тися, -ра́юся, -єшся, сов. в. набра́тися, -беру́ся, -ре́шся, гл. 1) Набираться, набраться. Набралося в чобіт води. Як набереться води в ухо, то перехиле голову та й скаче. 2) Брать, взять достаточно, много. Набрався стільки, що й не донесеш. Набравсь чорт багатих, то вбогих кидав. 3) Наполняться, наполниться. Глек став набіраться. 4) Пріобрѣтать, пріобрѣсть, получать, получить. Сили й розуму од його всяка тварь набралась. Набравшися науки в сивоусих. набра́тися біди, лиха. Претерпѣть бѣдствія. Тогді набрались всі сто лих. — на шию. Залѣзать въ долги. Прийдеться випити з людьми, — знов набірається на шию. — ро́зуму. Поумнѣть. Набірайся розуму! — охоти. Воодушевиться. Випив чарку, набравсь охоти та й пішов уночі лісом. — слави. Подвергаться сплетнямъ. Нема впину вдовиному сину, що звів з ума дівку сиротину. Ой ізвівши, на коника сівши: зоставайся, слави набірайся. — страху́. Напугаться. 5) Напиваться, напиться пьянымъ. Набрався, як свиня мулу. 6) Сходиться, сойтися. Багато народу набралось.
Невиразний, -а, -е. Неясный, неотчетливый; невнятный.
Однояй, я́я, м. Человѣкъ съ однимъ ядромъ.
Переколювати, -люю, -єш, сов. в. переколоти, -лю, -леш, гл.
1) Перекалывать, переколоть, расколоть.
2) Перекалывать, переколоть (многихъ); перебодать. Все стадо переколола.
Підгір'я, -р'я, с. Подгорье, мѣстность у подошвы горы. На луках був сінокос аж до гори, а підгір'я орали під хліб, на горі була толока.
Помовка, -ки, ж.
1) Пословица, поговорка.
2) Разговоръ, рѣчь. На вовка помовка, а злодій кобилу вкрав. О вовку помовка.
Порозскакуватися, -куємося, -єтеся, гл. То-же, что и розскочитися, но во множествѣ.
