Витріщати, -щаю, -єш, сов. в. витріщити, -щу, -щиш, гл.
1) Вытаращивать, вытаращить. Ходив Хома ходив, витріщав баньки, витріщав — ніяк не побачить шкапи. Очі витріщив, як жировий туз.
2) Выставлять, выставить обнаженную часть тѣла.
Де́нце, -ця, с. Донышко. Ум. отъ дно.
Звінча́тися, -ча́юся, -єшся, гл. Обвѣнчаться. Я з дороги повернуся та й з тобою звінчаюся.
Політати, -та́ю, -єш, гл. Полетать.
Роспатякатися, -каюся, -єшся, гл. Разболтаться. Патя та патя, та й роспатякались, неначе цілий вік їм укупі на сьому місті жити.
Спрацювати, -цю́ю, -єш, гл. Утомить, измучить, изнурить работой.
Хропак, -ка, м. Крѣпкій сонъ съ храпѣніемъ. Дав хропака аж геть-геть до вечора. Ач якого хропака затинає!
Цвірінькнути, -кну, -неш, гл.
1) Чирикнуть.
2) Болтнуть, сболтнуть. Хоч який блазень і цвірінькне проти його, дак і рот загородять. Щоб нігде а ні цвірінькнула про цю оказію.
Цяпусю Ум. отъ ця́пку. (Cм. цяпка 4). Немножечко, капельку.
Шлюбочок, -чку, м. Ум. отъ шлюб.