Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

багновиця

Багновиця, -ці, ж. 1) Болотное топкое мѣсто. Туви й тягтиме холодний вітер з боліт та багновиць. Дещо. 2) мн. Раст. Oxycossus. Шух. І. 22.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 18.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БАГНОВИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БАГНОВИЦЯ"
Бліхувати, -хую, -єш, гл. 1) Бѣлить (лень, полотно). 2) Заковывать въ кандалы. Але Штолу молодого в кайдани бліхуют. ЕЗ. V. 230.
Бонюх, -ха, м. Навозный жукъ. Фр. Пр. 107.
Гашка, -ки, ж. Гадюка, змѣя. Желех. Вх. Зн. 10. Мов та гашечка коло в'ється. Федьк. Тому мене (ялицю) тяжка печаль як гашечка обняла. Млак. 108.
Моркови́й, -а, -е. = моркв'яний. Kolb. І. 144.
М'якчи́ти. Cм. м'якшити.
Обісіти, -сію, -єш, гл. Надоѣсть. Думаю одружиться, — обісіло вже молодикувать. Шевч. (О. 1862. V. 12).
Опуклий, -а, -е. Выпуклый, шарообразный.
Скализуб, -ба, м. Зубоскалъ.
Слюсарство, -ва, с. 1) Слесарство. 2) = мосяжництво. Шух. І. 245.
Суплікатор, -ра, м. Проситель. Не довго ректор держав у себе суплікаторів. Св. Л. 297.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БАГНОВИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.