Баяння, -ня, с.
1) Разсказываніе (сказки).
2) Ворожба, шарлатанство.
Дзвізча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Жужжать (о пчелахъ, стрѣлахъ, волчкахъ и пр.).
Кльон, -ну, м. Проклятіе. То не огонь наше, то лице Мотрине; то не искри сиплються, — то її кльони й прокльони.
Наба́зграти, -раю, -єш, гл. Напачкать, написать каракули.
Періюватий, -а, -е. Съ примѣсью перію. Гарна солома періювата.
Повпрягати, -га́ю, -єш, гл. Запрячь (многихъ). Ох вони стали, воли помазали, сірі воли повпрягали.
Посилання, -ня, с. Посыланіе.
Прародич, -ча, м. Прародитель. З того самого дерева заказав Памбіх (= Пан-Біг) їсти япка нашим прародичам.
Розбовток, -тка, м. Невысиженное яйцо, яйцо-болтунъ.
Саморадощі, -щей, ж. мн. Гадость въ одиночку? Встрѣчено только у Свидницкого. Він дибав, похитуючись, і в саморадощах насвистував.
