Гробо́к, -бка́, м. Ум. отъ гріб. Могила, могилка. Полковник остався почувать на гробках.... Узяв сідло, положив на гробок і ліг на йому. Гробки́ = Гроби = Гробовище = Кладовище. На гробках посідали.
Зако́вувати, -вую, -єш, сов. в. закува́ти и заку́ти, -кую́, -єш, гл. 1) Заковывать, заковать. Часто бо заковувано його в кайдани. Бистрі ніженьки закували, білі рученьки зв'язали. Та Травина зав'язали, та в кайдани закули. 2) Зарабатывать, заработать кузнечной работой. А мій Коваленко кує помаленьку; що закує, то проп'є в неділю раненько. 3) Только сов. в. О кукушкѣ: закуковать. Прилетіла зозуленька з темного лісочку, сіла, пала, закувала в зеленім садочку.
Заціпені́ти, -ні́ю, -єш, гл. Окоченѣть.
Лу́нути, -ну, -неш, гл. Умереть. Щоб я лунув, коли не правду кажу! Як іззів я посмоктаної гадюкою полуниці, то трохи не лунув. Я мало не лунула з плачу. Хоч лунь, а їдь!
Мажчи́р, -ра, м. = мужчир.
Осміх, -ху, м. = усміх. Її очі сміялись, а на губах перебігав осміх.
Паньматчин, -на, -не. = паніматчин.
Півнячий, -а, -е. Пѣтушій.
Позаборонювати, -нюю, -єш, гл. Запретить (во множествѣ).
Шуканина, -ни, ж. Поиски.