Віддимати, -маю, -єш, сов. в. віддути, відодму, -меш, гл. 1) Отдувать, отдуть. 2) віддимати губи. Выпячивать губы. Переносно: сердиться. Оддув губи, як капиці.
Відлуплювати, -люю, -єш, сов. в. відлупити, -плю, -пиш, гл. Отлупливать, отлупить, отковыривать, отковырять. Тая земля, що він відлупив, взяла та й розсипалась.
Жені́ння, -ня, с. Женитьба. Продам кобилу на женіння та куплю горілки. Ум. жені́ннячко. В мено брати — на женіннячко.
Збенте́жуватися, -жуюся, -єшся, сов. в. збенте́житися, -жуся, -жишся, гл. Смущаться, смутиться.
Пакати, -каю, -єш, гл. Курить. Пакає люльку.
Потяглий, -а, -е. Отлогій и длинный. Потягла гора.
Поцідити, -джу́, -диш, гл. Процѣдить (во множествѣ).
Сі мѣст.
1) = собі.
2) Им. пад. мн.ч. отъ сей.
Урожайний, -а, -е. Урожайный. На той рік урожайне літо буде.
Шапурка, -ки, ж. Плюска орѣха.
