Загуби́ти, -блю́, -биш, гл. 1) Потерять, затерять. Загубив черевик, а я йшов та й найшов. Загубиш, то не смутись, знайдеш, то не веселись. 2) Погубить; казнить, убить. Не топись, козаче, бо душу загубиш. Ой не орла, не сокола збіраються вбити, ой то ж пана та Супруна ведуть загубити. Загубила свого мужа та поповича жінка.
Клишоногий, -а, -е. Косолапый.
Лакерда, -ди, ж. Порода морской рыбы.
Ли́пнути, -ну, -неш, гл. 1) Липнуть, приставать. З чим ся обходимо, тоє до нас липне. 2) Льнуть. Всі його люблять, всі до його липнуть.
Лицемі́рство, -ва, с. Лицемѣріе.
Мере́жчатий, -а, -е. = мережаний.
Паузник, -ка, м. Веревка для привязыванія пауза.
Поприколювати, -люю, -єш, гл. Пришпилить (во множествѣ).
Статечний, -а, -е. Постоянный, степенный, солидный, порядочный, благоразумный. Єсть багато людей і статечних, і значних, що залицяються на тебе. . Сватай мене, козаченьку, я дівчина статечна. Маєш ти розум, маєш ти статечний. Держися війська все середнього і козаченька все статечного.
Цурочка, -ки, ж. Ум. отъ цурка.
