Ганьбувати, -бу́ю, -єш, гл.
1) = ганити, ганьбити. Гарна дівка, ганьбувати ні за яку роботу не можна.
2) — ким. Браковать, порочить, презирать. Дівка ганьбує ним. Да чого, мила, смуткуєш, чи моєю маткою ганьбуєш?
3) Жить безчестно. Судив мені Бог та й п'яниченьку мужа, що він п'є і ганьбує, та ще й дома не ночує.
Добро́дієчко, -ка, м. Ум. отъ добродій.
Закордо́нник, -ка, м. = закордонець.
Перегорок, -рка, м. Пригорокъ. Синів ліс по горах та перегірках.
Передмова, -ви, ж. Предисловіе.
Прибутний, -а́, -е́ 1) То, что прибавляется, увеличивается въ количествѣ. Дійво — прибутне, бо... воно прибуває в господарстві, коли хто свої корови дійні має.
2) Прибылой. Прибутна вода.
Тий мѣст. = той.
Уперек нар. Поперекъ. Було вчити, як уперек подушечки лежало, а вже вподовж!...
Цуркувати, -кую, -єш, гл. Скручивать палкой веревку, связывающую что либо.
Шупортатися, -таюся, -єшся, гл. = шпортатися. Текля коло неї.... шупорталась.
