Вимокати, -каю, -єш, сов. в. вимокти, -кну, -неш, гл.
1) Вымокать, вымокнуть. Ой як же тій коноплиночці у ставу вимокати.
2) Мокнуть, измокнуть. Бовть у воду! Викис, вимок.
Заши́ти, -ся. Cм. зашивати, -ся.
Конотувати, -ту́ю, -єш, гл. Замѣчать. Я буду співатоньки, а ти конотуй сі: як же нам ся росходити, сама поміркуй сі.
Набо́жний, -а, -е. Набожный, благочестивый. Набожний, як жид подорожній.
Порібрина, -ни, ж. = поребрина.
Поскрібач, -ча, м. Царапающій.
Роспукатися, -каюся, -єшся, сов. в. роспукатися, -каюся, -єшся, гл.
1) = роспукати, роспукнути 1. Переносно: прійти въ отчаяніе. Вийди дівчино, бо ся з жалю роспукпу. — Хоч пукай, хоч ся зараз роспукай, раз тобі кажу: иншої собі шукай.
2) = роспукати, роспукнути 2. Піднялись стебелинки, роспукались цвіточки. Морозенко, козаченько як мак роспукався.
Санка, -ки, ж.
1) Полозь. Брацлав. у.
2) мн. Санки. Запряжу я коня в санки та поїду до коханки.
Тужіння, -ня, с. Плачъ съ причитаніями. Тужіння по мертвому.
Чударний, -а, -е. Странный, удивительный.
