Білувати, -лую, -єш, гл. 1) Снимать кожу съ убитаго животнаго. Наймит козла.... білував. Зарізав чоловік ягня, тілко шо зібравсь білувати. 2) Бѣлить (стѣну). Ми ще хати не білували, тільки посіркували.
Зерни́ця, -ці, ж. Плодовое дерево, выросшее изъ зерна (а не посадкой).
Котях, -ха, м. = кізяк. Ґава зимою: «руб копіях!» І тому рада.
Ля́лько, -ка, с. Зрачекъ въ глазу.
Обпасати, -са́ю, -єш, сов. в. обпасти, -пасу, -сеш, гл. Выпасать, выпасть хорошо. Обпасіть же, хлопці, добре коні, бо як рушимо, до тогді їм буде не до їжі.
Протеребити Cм. протеріблювати.
Пужина ж. Пустое зерно, легковѣсное зерно. Посіяв мірку конопель, та сама пужина уродила. Недозрѣлыя зерна конопли.
Сербський, -а, -е. Сербскій.
Спромеж, спроміж, нар. Изъ, изъ среды.
Тупцяння, -ня, с. = тупцювання. Юрба хлопців, їх тупцяння і їх підлесливість.
