Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

байбарис

Байбарис, -су, м. Раст. барбарисъ. Конст. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 20.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БАЙБАРИС"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БАЙБАРИС"
Вавка, -ки, ж. Ум. отъ вава.
Кужівник, -ка, м. см. кужівка. Шух. І. 148.
Кустрець, -ця́, м. Чирей, прыщъ; струпъ. Вх. Зн. 31.
Наванта́жити Cм. навантажувати.
Палиця, -ці, ж. Палица, палка. Шух. І. 129. Таке корячкувате (дерево), що й на палицю не вибереш. Рудч. Ск. II. 7. Ум. палічка.
Плітуха, -хи, ж. Раст. Convolvulus sepium L. ЗЮЗО. І. 119.
Постолище, -ща, м. Ув. отъ постіл.
Ріст, ро́сту, м. 1) Ростъ. Вбився в ріст, як заєць в хвіст. Ном. № 8604. 2) Процентныя деньги, лихва. Позичали людям гроші і росту не брали. Ум. росточок.
Сосновий, -а, -е. Сосновый. Сосновеє відеречко, — дубовеє денечко. Мет. 27.
Штирк, -ка, м. Хвастунъ, фертикъ. Бачили такого штирка. Ном. № 2588.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БАЙБАРИС.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.