Відмітний, -а, -е. Отличный, отличающійся отъ чего. Та й увесь наш рід одмітен собі усім.
Відмовний, -а, -е. 1) Отвѣтный.
2) Отрицательный.
Відрубність, -ности, ж. Отдѣльность.
Кокотіти, -чу́, -ти́ш, гл. Лепетать, болтать. Кокотить, як бойко жовточеревий.
Конечно нар. = конечне.
Лозяни́к, -ка, м. Корзинка изъ лозы.
Намудрува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Намудрить.
Півхунт, -та, м. Полуфунтъ. Купила оце півхунта масличка, а воно у тім півхунтові більш соли, ніж масла.
Попередниця, -ці, ж. Передняя часть запаски, фартухъ, надѣваемый спереди къ запаскѣ, плахтѣ. Cм. задниця.
Твердіський, -а, -е. = твердісінький.
