Відштовхнути, -ну, -неш, гл. Оттолкнуть.
Го́ня, -ні, ж. Тоже, что и го́ни (Cм.) и употребляется преимущественно именно въ указанной формѣ мн. ч. За гоню блоху б'є, а під носом ведмідь реве.
Засті́лок, -лку, м. Постель.
Кирган, -на, м. Большой, изъ камыша, съ трубой, шалашъ, въ которомъ живетъ и хранить свои снаряды артель рыболововъ на Днѣстрѣ.
Обікрасти Cм. обкрадати.
Перебити, -ся. Cм. перебивати, -ся.
Перемішка, -ки, ж.
1) Смѣшеніе.
2) Помѣха. Завтра думка їхати, як ніякої перемішки не буде.
3) То, что вмѣшивается, впутывается во что, среди чего. Галушка та лемішка, а хлібу перемішка.
Посажати, -жа́ю, -єш, гл. = посаджати.
Сякатися, -каюся, -єшся, гл. Сморкаться.
Уражати, -жаю, -єш, сов. в. уразити, -жу, -зиш, гл.
1) Поражать, поразить, ранить. Де я мірю, там я вцілю, де я важу, там я вражу.
2) Задѣвать, задѣть, ударить, потревожить, разбередить уже имѣющуюся рану или больное мѣсто. Моя виразка була зовсім загоїлась, та, бач, десь уразив, — вона знов і прокинулась. Помалу, братці! не вразьте моїх смертельних ран. Дума. Трудно рану гоїти, а не вразити.
3) Уязвлять, уязвить, оскорблять, оскорбить, обитѣть. Вона вразила мене словом лихим.
4) Поражать, поразить, удивить сильно. Молодих туляків незвичайно вразила краса Київа.
