Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

утеребити

Утеребити, -блю, -биш, гл. 1) Вложить, всунуть. Утеребив Бог душу як у пня. Ном. № 2915. Втеребила в пісок жовтий старі сині руки. Шевч. 24. 2) Всучить, дать. Комусь (землемѣръ) утеребив таку пайку, що нічого тобі не вроде. Черк. у. Козаку бідному нетязі коновку в руки втеребила. Мет. 379.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 362.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УТЕРЕБИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УТЕРЕБИТИ"
Батіжок, -жка, м. 1) Ум. отъ батіг. 2) батіжки св. івана = петрови батоги. Вх. Пч. I. 9.
Відроджуватися, -джуюся, -єшся, сов. в. відродитися, -джуся, -дишся, гл. Возрождаться, возродиться.
Згло́бити, -блю, -биш, гл. Сплотить.
Ковальчук, -ка, м. = коваленко 1. 2) Ученикъ кузнеца.
Луна́ти, -на́ю, -єш, гл. Откликаться (о звукѣ), раздаваться. Так співає, аж по селу лунає. МВ. І. 93. А про мене... лунала луна, що в мене купи, дак усе пійде в руку. Г. Барв. 418.
Млачі́вка, -ки, ж. Жижа навозная. Вх. Уг. 252.
Нашептати Cм. нашіптувати.
Промешкати, -ка́ю, -єш, гл. Находиться. Хведор Безродный, бездольний пробував порубаний, постреляний, на рани смертельнії незмагає, а коло його джура Ярема промешкає. АД. І. 252.
Розглядіти 2, -ся. Cм. розглядати, -ся.
Скурвай, -вая́, м. = скурвий син.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УТЕРЕБИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.