Блювака, -ки, об. Страдающій рвотой.
Бунчук, -ка, м.
1) Одинъ изъ знаковъ гетманскаго достоинства: древко съ металлическимъ яблокомъ на концѣ, подъ которымъ свѣшивался лошадиный хвостъ. Козаки добре зробили: бунчук, булаву положили, Єврася Хмельниченка на гетьманство настановили. бунчуком, бунчука стояти. Стоять вертикально? Ого, напрутив! так бунчуком (бунчука) і стоїть.
Вичинка, -ки, ж. Вычинка. Шкура за вичинку не стане.
За́лоза, -зи, ж. Железа, гланда. Ум. за́лозка. Ув. залозя́ка.
Ме́рчик, -ка, м. Маленькій покойникъ, трупикъ.
Очапатися, -паюся, -єшся, гл. Придти въ сознаніе. Поклали сторч головою в сніг, і через кільки часу я (п'яний) очапався.
Підсобити Cм. підсобляти.
Полечко, -ка, с. Ум. отъ поле.
Поміть, меті, ж. Кучка сжатаго, но еще не связаннаго въ снопы хлѣба. Збіжє на пометі. Cм. помет.
Протопки, -пок, ж. мн. Слѣды ногъ на размокшей землѣ.
