Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

утеребити

Утеребити, -блю, -биш, гл. 1) Вложить, всунуть. Утеребив Бог душу як у пня. Ном. № 2915. Втеребила в пісок жовтий старі сині руки. Шевч. 24. 2) Всучить, дать. Комусь (землемѣръ) утеребив таку пайку, що нічого тобі не вроде. Черк. у. Козаку бідному нетязі коновку в руки втеребила. Мет. 379.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 362.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УТЕРЕБИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УТЕРЕБИТИ"
Баштовий, -а, -е. 1) Башенный. Аф. 295. Баштова гармата. 2) Употребл. какъ сущ.: сторожъ на башнѣ.
Бочалка, -ки, ж. Небольшой боченокъ. Де там барилко, то таки ціла бочалка: відер з п'ять або й більш трохи туди влізе. Брацл. у.
Ватуйка, -ки, ж. 1) Годовалая коза. Шух. І. 211. 2) = ватуля.
За́писочка, -ки, ж. Ум. отъ за́писка.
Затхну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. Получить дурной запахъ, провоняться. Яйця затхнулись. Лебед. у.
Пауз, -за, м. = і. Рубель 1. Вх. Лем. 447.
Перечорнити, -ню́, -ниш, гл. Слишкомъ начернить.
Спектися, -чу́ся, -че́шся, гл. 1) Испечься. Спікся хліб. 2) Изжариться. Ще гуска не спеклася. 3) Быть опаленнымъ солнцемъ.
Струниці, -ць, ж. мн. Тонкая кишка. Вх. Лем. 471.
Шерепа, -пи, ж. Безобразная женщина. Одружусь з такою шерепою, що і тобі сором буде. Шевч. (О. 1862. VI. 13). Се через вас, дурні шерепи, сталось. К. ЦН. 211.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УТЕРЕБИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.