Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

утеребити

Утеребити, -блю, -биш, гл. 1) Вложить, всунуть. Утеребив Бог душу як у пня. Ном. № 2915. Втеребила в пісок жовтий старі сині руки. Шевч. 24. 2) Всучить, дать. Комусь (землемѣръ) утеребив таку пайку, що нічого тобі не вроде. Черк. у. Козаку бідному нетязі коновку в руки втеребила. Мет. 379.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 362.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УТЕРЕБИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УТЕРЕБИТИ"
Бризкалка, -ки, ж. То, чѣмъ брызгаютъ.
Дже́рга, -ги, ж. То же, что и запаска, но изъ неокрашенной шерстяной ткани натуральнаго цвѣта. Вас. 171. Cм. Дерга.
Джолґону́ти, -ну́, -не́ш, гл. = Джигонути. От одна (oca) як джолґоне його. Мнж. 113.
Кужілець, -льця́, м. = кужіль. Грин. III. 379.
Назива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. назва́ти, -зву́, -зве́ш, гл. Называть, назвать. Та нічого не сказала, тілько серденьком назвала. Мет. 75.
Нестатечний, -а, -е. 1) Не зажиточным, бѣдный. 2) Непостоянный, неположительный, легкомысленный, вѣтренный.
Перерепанка, -ки, ж. Треснувшій плодъ; потрескавшійся предметъ.
Погубитель, -ля, м. Погубитель, губитель. Тут лежить копитан, погубитель її. Кв.
Сікарня, -ні, ж. Доска, на которой рубятъ котлеты. Черниг.
Штивляга, -ги, ж. = штельвага. Черк.у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УТЕРЕБИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.