Дубрі́вний, -а, -е. = дібрівний. Вона мов квітка та дубрівна, що тільки стала розцвітать. Дубрівная зазуля. У самій гущавині дубрівній, там, де липина і горобина і дуб кучерявий поспліталися вітами зеленими.
Кін, ко́ну, м.
1) Публичное мѣсто, гдѣ стояли присужденные къ тому въ видѣ наказанія. Коси різали блудяжкам, в погріб запірали, другі у кона стояли, год не причащались.
2) Мѣсто игры.
3) Сцена.
Підмаренник, -ка, м. Раст. Galium rubioides L.
Пірвати, -рву, -веш, гл.
1) Порвать, разорвать.
2) Схватить.
Позакльовувати, -вую, -єш, гл. Заклевать (многихъ).
Понаїдатися, -даємося, -єтеся, гл. Наѣсться (о многихъ). Усі понаїдались і повивертались.
Преподобник, -ка, м. Преподобный, угодникъ, праведникъ.
Реп'яшковий, -а, -е. 1) Репейниковый. 2) реп'яшкова кривулька. Родъ вышивки.
Сиричина, -ни, ж. = сириця.
Чужий, -а, -е. Чужой. Зайшов аж у чужу землю. Чужої дитини не май за свою. Чужа сторона. Чужбина. На чужій стороні кланяйся й вороні. Виряжала мати дочку в чужу стороночку. Ум. чуже́нький, чуже́сенький.
