Забороня́тися, -ня́юся, -єшся, сов. в. заборони́тися, -ню́ся, -нишся, гл. 1) Защищаться, защититься. Вкривали отаманів курінь і свої халабудки, щоб заборонитися від дощу. 2) Быть запрещаему, быть запрещенну.
Затупоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Затопать, застучать копытами. Коли так одного вечора затупотіло в дворі; вибігла стара, а Данило коня прив'язує.
Межни́к, -ка, м. 1) Полоса незасѣянной земли между двумя нивами. 2) Промежность, perinaeum.
Покута, -ти, ж.
1) Покаяніе. Де гріх, там і покута.
2) Епитимія. Ти на мене накинеш покуту? — Які ж твої гріхи?
Присипка, -ки, ж. Порошокъ, которымъ присыпаютъ что-либо, — присипка, напр., для выдѣлываемыхъ кожъ.
Рибак, -ка, м. = рибалка 1. Вудка мокне, а рибак сохне.
2) = рибалка 2. Ум. рибаченько.
Рукомесниця, -ці, ж.
1) Ремесленница.
2) Мастерица. Та така дівка: сказано — до всякого шитва рукомесниця.
Сторожність, -ности, ж. Стороженье, карауленье. Посадимо ми, братця, (на вози) по семи молодців, а по восьмому поганялчику, по дев'ятому кашоварничку, а по десятому для сторожности.
Тутарь, -ря, м. Здѣшній, мѣстный житель. Ой тутару, ой тутареньку, сему дому господареньку.
Утикатися, -каюся, -єшся, сов. в. уткатися, утчуся, -чешся, гл. Уменьшаться, уменьшиться при тканьѣ. уткалося полотна 5 арш. Послѣ тканья полотно на 5 арш. стадо короче, чѣмъ была основа.
