Да́рма́ нар. 1) Ни за что, напрасно, понапрасну. Тоді б не сердився дарма. 2) Ничего не значить, пускай его, ну его, нужды нѣтъ, ничего. Дарма — ярма, аби б воли були. «Тату! лізе чорт у хату!» — «Дарма, аби не москаль. Мо' то й не ваше, та дарма, беріть уже. 3) Не хуже чѣмъ, не уступаетъ. Вітряк меле дарма водяного млина. Таке солодке зілля, дарма патоки. 4) Дарма́ що. Не смотря на то, что; не взирая на то, что; хотя. Одвітував Оврам і каже: Ой зважився б я сказати щось добродієві моєму, дарма, що пил і попіл. Дарма, що голий, да в під'язках. Да́рма-га́рма. Ни съ того, ни съ сего. Причепився дарма-гарма, задивився, що я гарна.
Згорта́ти, -та́ю, -єш, сов. в. згорну́ти, -ну́, неш, гл. 1) Складывать, сложить, свертывать, свернуть. Все б тільки сиділа, згорнувши ручки. Мати їй убрання хороші та пишні купує, — вона ледві подивиться: згорне та й забуде. 2) О книгѣ: закрывать, закрыть. Згорнувши книгу, віддав слузі. 3) Сгребать, сгресть. Згорни жар докупи.
Ивилга, -ги, ж. Раст. омела бѣлая. Viscum album L.
Первоцвіт, -ту, м. 1) Первый цвѣтъ растеній. 2) Раст. подснѣжникъ, Primula.
Погинатися, -наюся, -єшся, гл. Наклоняться. Панна гнеться, погинає, десь там мене поминає.
Поденно нар. Поденно. Піду я поденно робити. III. 72). Поденно до людей хожу.
Поприборкувати, -кую, -єш, гл. То-же, что и прибо́ркати, но многихъ.
Проділяти, -ляю, -єш, сов. в. проділи́ти, -лю, -лиш, гл. Дѣлать, сдѣлать проборъ на головѣ. Вмієте ви проділити проділь по панській?
Сердючка, -ки, ж. Сердитая, раздражительная.
Хус, -са, м. = хвус. Ото геть увесь лій вигорів у каганці, — зістався самий хус.
