Бігунка, -ки, ж.
1) = бігавка. Чогось бігунка напала.
2) Трехлѣтняя телка, вошедшая въ періодъ половой зрѣлости.
3) Пуля малаго калибра.
Визірнитися, -ниться, гл. безл. Вызвѣздить. Визірнилося як.
Горі́шній, -ня, -нє 1) Верхній, наверху находящійся. Подивиться козак Нечай в горішню кватирку. Горішній навій. Камінь у млині буває горішній і долішній. Горішній одвірок над хатніми дверьми. 2) Выше по теченію лежащій. 3) О вѣтрѣ: сѣверный (на Днѣпрѣ). Сѣверо-восточный (Кубань). Горі́шній бік у полотні́. Лицевая сторона полотна, которая при вышиваніи обращена къ швеѣ. 4) Чердачный. Горішнє вікно. 5) Горі́шня ха́та. Та изъ хат (комнатъ), которая находится въ сторону горъ (въ подгорныхъ мѣстностяхъ).
Горн, -на, м. см. Горен.
Жолдашня́, -ні, ж. соб. 1) Солдаты. 2) Мальчики. Жолдашня біга.
Забія́ка, -ки, м. Убійца, разбойникъ. Ти сучий син волоцюга, забіяка, злий катюга, нічого о собі не дбаєш, о розбою помишляєш.
Зазивни́й, -а́, -е́ Воззывный. зазивни́й лист. Воззваніе. Зазивний лист до української интелліґенції.
Захлянути и захлясти, -ну, -нешъ, гл. Отощать, ослабѣть. Захляла молодецька сила.
Лантух, -ха, м.
1) Большое рядно, употребляющееся для ссыпки въ него хлѣбныхъ зеренъ.
2) Большой мѣшокъ. Де можна лантух, там торби не треба. Ум. лантушок. Ув. лантушище.
Тупу-тупу, меж., выражающее топотъ. Тупу-тупу ногами, сколю тебе рогами.
