Гряхоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. = Грюкотіти. Стукотить гряхотитъ, кобиляча голова біжить.
Дурни́й, -а, -е. 1) Глупый. Заткне тебе за шапище, за дурную головище. Хто дурнішний — чи пани, чи прості люде? — Пани сами по собі дурні, а ми сами сами по собі. Лучче з розумним згубити, як з дурним знайти. Да дурна була дівчинонька, що так ісказала. дурни́й ро́зум. Глупость; глупая голова. Дурний свій розум проклинаю, що дався дурням одурить. Ти, козаче молоденький, дурний розум у тобі. з дурно́го ро́зуму. По глупости. дурне́ бала́ка. Глупости говорить. дурне́ ко́лесо. Весенняя игра. по дурно́му. Напрасно. 2) Бѣшеный (о собакѣ). Дурна собака наших собак покачала. Ум. дурене́нький, дурне́сенький. Раденький, що дурненький.
Жу́жель, -лі, ж. = жужелиця. Земля така суха, як жужель.
Здерев'Яні́ти, -ні́ю, -єш, гл. Одеревенѣть.
Каювання, -ня, с. Деревянные рубленные замки, для связи, напр., въ закромѣ.
Кумівство, -ва, с. Кумовья. Ми собі кумівство, ходім трохи в домівство.
Пошпай, -паю, м. Свѣжій снѣгъ, пороша.
Причаклувати, -лую, -єш, гл. Приколдовать.
Табака, -ки, ж.
1) Нюхательный табакъ. А що, понюхав табаки? я тебе зімну на табаку. Въ порошокъ тебя изотру!
2) — во́вча. Раст. Lycoperdon Bovista. Ум. табачка.
Хланок, -нку, м. Флангъ.
