Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

утекти

Утекти́. Cм. Утіка́ти.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 362.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УТЕКТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УТЕКТИ"
Вальок, -лька, м. Комокъ мокрой глины, приготовленной для обмазки стѣнъ, также для складыванія стѣнъ глинобитныхъ построекъ, — въ послѣднемъ случаѣ глина перемѣшана съ соломой. Рудч. Ск. II. 28. Kolb. І. 55.
Відпалина, -ни, ж. Мелкая гречневая шелуха, смѣшанная съ мукою.
Густоволо́сий, -а, -е. Съ густыми волосами. Желех.
Єдини́ця, -ці, ж. Единственная дочь, то-же, что и одиниця 2. Ой у вдови единица та ще не віддана. Чуб. V. 363. Ум. єдиничка.
Положитися, -жу́ся, -жишся, гл. 1) Лечь. Чуб. II. 410. В Вифлеємі народився, там у яслах положився. Чуб. V. 328. Спать з тобою положусь. Чуб. V. 8. 2) Отелиться. Положилася корова. Камен. у.
Пуп, -па, м. Пупъ, пупокъ. Посинів, як той пуп. Ном. № 654. кричати на пуп. Кричать благимъ матомъ. вона на це й пупа не поривала. Она совсѣмъ не работала въ этомъ дѣлѣ. Грин. І. 233. Ум. пупець, пупок, пупчик. з пупку. Сызмала. Авентій був розбійник з пупку. Котл. Ен. IV. 67.
Рипливий, -а, -е. Скрипучій. Рипливий віз. МВ. ІІ. 14.
Розмісити Cм. I. розмішувати.
Угоноба, -би, ж. Удовольствіе, удовлетвореніе. Змалював.... на вгонобу лінивому до історичнього досліду розуму. К. ХП. 37.
Хряск, -ку, м. Трескъ, рѣзкій звукъ отъ переламыванія, отъ удара грома.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УТЕКТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.