Доно́шувати, -шую, -єш, сов. в. доноси́ти, -ношу́, -сиш, гл. 1) Донашивать, доносить, оканчивать, окончить ношеніе. Це ще материну юпку доношую. 2) Донашивать, доносить, износить одежду. віно́чка доноси́ти. Сохранить дѣвство. Либонь, козаченьку, віночка не доношу!... Треба, козаче, три серпанки купити: одним серпанком мале дитя сповити, другий серпанок бабусенці дати, а третій серпанок самій треба надіти.
Магнате́рія, -рії, ж. соб. Магнаты, высшее дворянство старой Польши.
Олив'яний, -а, -е. Оловяный. От клятий дмухнув — стала гора олив'яна.
Перерепанка, -ки, ж. Треснувшій плодъ; потрескавшійся предметъ.
Перецінувати, -ную, -єш, гл. Переоцѣнить.
Пообляпуватися, -пуємося, -єтеся, гл. То-же, что и обляпатися, но о многихъ.
Рябокрилий, -а, -е. Пестрокрылый. Соловейко рябокрилий. Ум. рябокри́ленький. Єсть голубець рябокриленький.
Скорні мн. = скірні. (Cм. скірня).
Стернувати, -ну́ю, -єш, гл. ? На тім боці у толоці ніч ночував, вороного кониченька стернував.
Стісняти, -няю, -єш, сов. в. стісни́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Складывать, сложить очень тѣсно что либо, напр. доски, бревна, снопы.
