Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

устілка

Устілка, -ки, ж. Стелька (въ сапогѣ). Кромѣ кожаной крестьяне кладуть устілку еще и изъ соломы. Чуб. VII. 419. Ой тим же я не прийшов, що чорт-має підошов; у батьківських стидко, бридко, а в матерніх не схотілось, що устілки волочились. Н. п. Устілкою жінчиною його дражнили. Грин. ІІ. 165. Ум. у́стілочка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 359.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УСТІЛКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УСТІЛКА"
Більмовий, -а, -е. Съ бѣльмомъ. Більмове око. ЕЗ. V. 156.
Бокло, -ла, с. = боклага. Брацл. у.
Дові́льній, -я, -є. 1) Довольный. Я довільний вашим словом, кохані судці. Н. Вол. у. 2) Доступный для пользованія каждому. — «Чи можно з цієї криниці коня напоїти?» — Чому ж, не можно: вода довільня. Харьк. 3) Имѣющійся въ достаточномъ количествѣ. Довільні дрова у нас. Харьк. у. 4) Произвольный.
Захи́лий, -а, -е. Хилый, изнуренный. Шевч. 437.
Кланцатий, -а, -е. Зубастый. Желех.
Немилостиво нар. Безжалостно.
Помішати, -ша́ю, -єш, гл. 1) Помѣшать. Борщ каже: «помішай мене!». Чуб. III. 58. 2) Смѣшать. З хатами помішані якісь хлівці, якісь загороди. Левиц. І. 90.
Пролизина, -ни, ж. = пролиз. Черк. у. Її ноги ввігнули тонкий лід, шурхнули в пролизину. Левиц. І. 470.
Форботи, -бо́т, ж. мн. Кружева. Робит форботи. Гол. ІІІ. 498.
Шльонка, -ки, ж. 1) Овца силезской породы. 2) Шерсть этой овцы. 3) Мясо этой овцы.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УСТІЛКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.