Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

устілка

Устілка, -ки, ж. Стелька (въ сапогѣ). Кромѣ кожаной крестьяне кладуть устілку еще и изъ соломы. Чуб. VII. 419. Ой тим же я не прийшов, що чорт-має підошов; у батьківських стидко, бридко, а в матерніх не схотілось, що устілки волочились. Н. п. Устілкою жінчиною його дражнили. Грин. ІІ. 165. Ум. у́стілочка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 359.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УСТІЛКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УСТІЛКА"
Дручо́к, -чка, м. Ум. отъ друк.
Заввиш, завви́шки, нар. Вышиною. Кров із ями свистала вгору заввишки з чоловіка. ЗОЮР. І. 302. Де хата стояла, — кропива та бур'ян заввишки з мене поросло. Г. Барв. 176. Ум. завви́шечки.
На́вка, -ки, ж. = мавка. Желех.
Постилка, -ки, ж. Подстилка. Херс.
Привидки, -ків, м. мн. Видѣнія. А ти мене що-раз лякаєш снами, у привидки трівожиш мою душу. К. Іов. 16.
Пролизина, -ни, ж. = пролиз. Черк. у. Її ноги ввігнули тонкий лід, шурхнули в пролизину. Левиц. І. 470.
Розмочити Cм. розмочувати.
Сміюнець, -нця, м. Ум. отъ сміюн. 2) Зубъ-рѣзецъ.
Стрелькуватий, -а, -е. О растеніи лукѣ: стрѣльчатый. Як хлопець, або дівка найперше покуштує зеленої цибулі, то буде стрелькувата. Чуб. І. 84.
Удіяти, удію, -єш, гл. Сдѣлать, подѣлать. Хоч гавкай на його — нічого не вдієш. Ном. № 2635. Породила мене мати у святу неділю, дала мені гірку долю — нічого не вдію. Мет. 12.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УСТІЛКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.