Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

устілка

Устілка, -ки, ж. Стелька (въ сапогѣ). Кромѣ кожаной крестьяне кладуть устілку еще и изъ соломы. Чуб. VII. 419. Ой тим же я не прийшов, що чорт-має підошов; у батьківських стидко, бридко, а в матерніх не схотілось, що устілки волочились. Н. п. Устілкою жінчиною його дражнили. Грин. ІІ. 165. Ум. у́стілочка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 359.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УСТІЛКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УСТІЛКА"
Безтравний, -а, -е. Лишенный травы. Степ безтравний і безводний.
Бунтівниця, -ці, ж. Бунтовщица, мятежница.
Викругляти, -ля́ю, -єш, сов. в. викруглити, -лю, -лиш, гл. Округлять, округлить.
Догля́дник, -ка, м. = Доглядач. Доглядник древньої будівлі. К. ПС. 16.
Забри́зкати, -ся. Cм. забризкувати, -ся.
Комендерувати, -ру́ю, -єш, гл. Начальствовать, командовать. А пан майор молоденький на воронім коню, ворон конем вигріває та й комендерує. Федьк.
Назга́д нар. Напамять.
Повинен, -нна, -не = повинний. Скарай, Боже, хто з нас винен, хто не любить, як повинен. Грин. III. 242. Я царь — ти повинен мене слухати. Рудч. Ск. II. 159.
Повіка, -ки, ж. Вѣко. Трудно сльозам ради дати, коли сами ллються. Нехай ллються річеньками, най (не) сохнуть повіки, — колись мила рученьками утре їх навіки. Грин. III. 183.  
Терноха, -хи, ж. = тернослива. Анн. 275.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УСТІЛКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.