Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

устромляти

Устромляти, -ляю, -єш, сов. в. устромити, -млю, -миш, гл. 1) Втыкать, воткнуть, вонзить. З сим словом меч свій устромляв в роззявлений рутульця рот. Котл. Кн. VI. 90. Щоб міг, то він би ніж в мене встромив. Ном. № 9559. Голки не було де встромити, — такая тѣснота, давка. Ном. № 827. 2) Вставлять, вставить, опустить куда, всунуть. Сиділа, ноги устромила в гарячий попіл. Шевч. 342. Одіткнув верх, устромив туди пику. Рудч. Ск. І. 182. Розпалить люльку і устромить йому в рот. Стор. І. 64. встромити очі в землю. Потупиться. Устромила очі в землю і слова не промовить. Стор. І. 84.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 360.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УСТРОМЛЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УСТРОМЛЯТИ"
Бігці нар. = бігцем. В бігці бічи. Быстро бѣжать. Желех.
Бом! меж., выражающее ударъ колокола. Бом, бом, бом!... на службу божу дзвонять. Грин. II. 112.
Варена, -ної, ж. = варенуха. Способъ приготовленія: МУЕ. ІІІ. 88. У двір закликає та вареною частує, на весілля просить. Шевч. 108.
Вибухатися, -хаюся, -єшся, гл. Сильно вырости. Дивись, яка вибутилась: уже й батька переросла. Харьк. у. Слов. Д. Эварн.
Вистужувати, -жую, -єш, сов. в. вистудити, -джу, -диш, гл. Студить, выстудить.
Каця, -ці, ж. Длинная хворостина съ крючкомъ на концѣ, — зацѣпивъ имъ за шерсть овцы, ловятъ послюднюю, если ее нельзя удержать обычнымъ способомъ при помощи ґирлиґи. Кубань. О. 1862. V. Кухар. 38.
Кириня, -ні, ж. Прозваніе водки. Желех.
Нешпетний, -а, -е. Изрядный. Один був Турн царьок нешпетний. Котл. Ен. IV. 17.
Писарь, -ря, м. 1) Писарь; канцеляриста; секретарь. Піп жиє з олтаря, а писарь з каламаря. Ном. № 212. 2) Названіе дамы трефъ при игрѣ въ цыгана. КС. 1887. VI. 466. Ум. писарець, писарьок. Грин. І. 89, писарчик. Левиц. І. 300. Чуб. III. 454.
Розгублюватися, -лююся, -єшся, сов. в. розгубитися, -блюся, -бишся, гл. Растеривать, растерять вещи, растеряться. Розгубивсь, як швець з копиллям. Ном. № 6621. А я на їх задививсь та з волами розгубивсь. Мил. 100.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УСТРОМЛЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.