Бора, -ри, борва, -ви, ж. = борвій. Величні й моря береги, коли їх борви не колишуть.
Виношувати, -шую, -єш, сов. в. виносити, -шу, -сиш, гл.
1) Выносить, повыносить. Носить та й носить, та насилу виносила. Який батько, такий син, — виносили з діжки сир.
2) Пронашивать, проносить.
3) Изнашивать, износить.
Грі́нка, -ки, ж. 1) Ломоть, кусокъ. Молила сі Богу і все пила склінку води і їла грінку хліба на день. 2) Гренокъ. Просіяне з ушками, з грінками. 3) Корзинка подсолнечника. 4) Пучекъ орѣховъ на деревѣ. Оріхи так грінками й висять. 5) До́бру грі́нку уби́ти, пійма́ти. Выиграть что-либо. То же значеніе грі́нка йому́ впа́ла. Дідону мав він мов за жінку, убивши добру в неї грінку.
Зібга́тися, -га́юся, -єшся, гл. 1) Скомкаться. 2) Согнуться, свернуться.
Ми́лий, -а, -е. 1) Милый, любезный. Батько милий, мати мила, дівчина миліща. по-під сам милий біг просити кого. Молить, заклинать. 2) Милый, возлюбленный. Милий милу покидає, — вороги раденькі. Нехай милий подивиться, що на серці діється. 3) Пріятный, любезный. Ум. миленький, милесенький. Миленький, милесенький мій! Моя мила милесенька, голубка сивесенька.
Поманеньку, поманесеньку, нар. Ум. отъ помалу.
Сиротинський, -а, -е. Сиротскій. Побють тебе, козаченьку, сиротинські сльози.
Стегняниця, -ці, ж. = ничельниця.
Стружка, -ки, ж.
1) Стружка (дерева, глины).
2) У гребенщиковъ: родъ верстата для чистки роговыхъ пластинокъ. Ум. стружечка.
Увіз, увозу, м. Дорога въ ложбинѣ, оврагѣ.
