Відкуплятися, -ляюся, -єшся, сов. в. відкупитися, -плюся, -пишся, гл. Откупаться, откупиться. А я смерти не боюся я від смерти одкуплюся. Наша душа гріхів довіку не відкупиться.
Жаль I, -лю, м. 1) Скорбь, горе, горесть. Ой настала жаль туга да по всій Україні. Такий уже сум мене візьме, такий жаль обійме, що й світ мені не милий. Ой тепер наше Запорожжя у великому жалю. Піду до річеньки, з жалю утоплюся. жа́лю завдава́ти, завда́ти, нароби́ти, начини́ти, жаль чини́ти, роби́ти. Причинять, причинить скорбь, печаль, горе. Тепер мене покидаєш, серцю жалю завдаваєш. Як я тебе в військо дам, собі жалю я завдам. Ой Галю, Галю, не роби жалю! Молодії да козаченьки да жалю начинили. 2) Жалость, состраданіе, сожалѣніе. І до мого горя ти жалю не маєш. Ти не маєш жалю до рідної своєї дитини. Панська ляхівська сокира без жалю облупила, обголила милі гори нашої України. жаль бере, взяв, обня́в. Охватила скорбь, жалость, сожалѣніе. Бере живий жаль, як згадаєш старовину. Взяв її жаль, як почула вона, що Ганна плаче. Візьме матір жаль, вона й пошле останні гроші (синові). жалю́ по кісілю́! Пустяки! не стоитъ жалѣть. Ум. жальок. Ой ішов я лісом темненьким, надибав мене жальок тяженький.
Люби́дра, -ри, ж. Огородная мята, Tropaeolum urinus.
Обсіятися, -сіюся, -єшся, гл. 1) Окончить сѣяніе. 2) Обсыпаться вокругъ. Обложився вальками, обсіявся маком свяченим.
Позіпати, -па́ю, -єш, гл. Погорланить. Позіпай довше, то я тобі затулю рота!
Порозсуватися, -ва́ємося, -єтеся, гл. Разсунуться, раздвинуться (о многихъ).
Свиснява, -ви, ж. Свистаніе, свистъ. Там така крикнява, свиснява.
Стіб, -бу, м. Стежокъ.
Угодно нар. Угодно, пріятно, удобно: хорошо. Нащо сама берешся? Мені внось, що тобі не вгодно.
Усевладній, -я, -є. Всемогущій. Подай мені всевладню силу мови.
