Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

устромляти

Устромляти, -ляю, -єш, сов. в. устромити, -млю, -миш, гл. 1) Втыкать, воткнуть, вонзить. З сим словом меч свій устромляв в роззявлений рутульця рот. Котл. Кн. VI. 90. Щоб міг, то він би ніж в мене встромив. Ном. № 9559. Голки не було де встромити, — такая тѣснота, давка. Ном. № 827. 2) Вставлять, вставить, опустить куда, всунуть. Сиділа, ноги устромила в гарячий попіл. Шевч. 342. Одіткнув верх, устромив туди пику. Рудч. Ск. І. 182. Розпалить люльку і устромить йому в рот. Стор. І. 64. встромити очі в землю. Потупиться. Устромила очі в землю і слова не промовить. Стор. І. 84.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 360.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УСТРОМЛЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УСТРОМЛЯТИ"
Благовістити, -щу, -стиш, гл. 1) Благовѣщать. Та йдучи в Рим благовістити, зайшов у гай води напитись. Шевч. 2) Благовѣстить. Ком. Пр. № 484. Уже, тату, до церкви благовістять. Грин. І. 47. Чи вже благовістили до церкви? Стор. І. 223. 3) Разносить, разглашать. Уже Мелашка бігає по хатах, мабуть якусь новину благовістить.
Викривлятися, -ляюся, -єшся, сов. в. викривитися, -влюся, -вишся, гл. 1) Искривляться, искривиться. 2) Кривляться, гримасничать.
Відтуляти, -ля́ю, -єш, сов. в. відтулити, -лю, -лиш, гл. Кинулася до печі.... одтуле заслінку. Мир. Пов. II. 76.
Гірка, -ки, ж. 1) Ум. отъ гора. 2) = гирка. О. 1861. IX. 192.
Дарівщи́на, -ни, ж. Подаренное. Ми на дарівщині житимемо. Харьк. г.
Діля́нка, -ки, ж. 1) Половина мички льну, пеньки. 2) Часть, участокъ. Ділянка в лісі.
Нахапати, -па́ю, -єш, гл. Нахватать, набрать много; накрасть. Хіп, хіп! Нахапав чужих гусенят за пазуху четверо. Г. Барв. 314.
Начіплюватися, -плююся, -єшся, сов. в. начепитися, -плюся, -пишся, гл. 1) Нацѣпляться, нацѣпиться, навѣшиваться, навѣситься. 2) Навязываться, навязаться. Христя дуже голінна до хлопців, начепилася на Хведора. Мир. Пов. I. 165.
Негарно нар. Нехорошо; некрасиво.
Пузатий, -а, -е. Брюхатый. Шевч.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УСТРОМЛЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.