Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

устіль

Устіль нар. Сполна. Кухву горілки вишинкуй, а гроші панам оддай устіль. Васильк. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 359.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УСТІЛЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УСТІЛЬ"
Ґвалті́вний, ґвалто́вний, -а, -е. 1) Шумный, крикливый. 2) Насильственный. Тиї каверзники змовлялись у очевидьки на ґвалтовний учинок. К. ЧР. 96.
Кінний, -а, -е. Конный. Найменший брат піший піхотою за кінними братами уганяє. Дума. Покотились по базару кінні narodowi. Шевч. 197. Тут військо кіннеє валилось. Котл.
Лежа́к, -ка, м. 1) Горизонтальная часть дымовой трубы на потолкѣ. 2) Валежникъ. Волын. г. 3) Лежащій улей.
Нахапати, -па́ю, -єш, гл. Нахватать, набрать много; накрасть. Хіп, хіп! Нахапав чужих гусенят за пазуху четверо. Г. Барв. 314.
Підірвати, -ся. Cм. підривати, -ся.
Сокотити, -чу́, -ти́ш, гл. Беречь, стеречь. Шух. І. 184. Зелене вино славно зацвіло; сокотила вино гречная панна. Гол. IV. 535.
Судейський, -а, -е. 1) Судейскій. Осівся біля столу на судейську скамницю. Бубл. 2) Употреб. какъ сущ. Чиновникъ, служащій въ судѣ. Вони судейським не кажуть, не ймуть віри. Стор. І. 48.
Тополина, -ни, ж. 1) Одинъ тополь. 2) Древесина тополя. Шейк. 3) Кой-какой тополь. Шейк. Ум. тополинка, тополинонька, тополиночка.
Хворшт, -та, м. Доска въ 1 1/2 вершка толщины.
Хлюпати, -паю, -єш, гл. Плескать, расплескивать жидкость.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УСТІЛЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.