Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

устоньки

Устоньки, -ньок, усточка(ки), -чок, с. мн. Ум. отъ уста.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 359.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УСТОНЬКИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УСТОНЬКИ"
Блукати, -ся, -каю, -ся, -єш, -ся, гл. Блуждать, скитаться, ходить безъ цѣли. Рудч. Чп. 236.
За́сов, -ва, м. Засовъ, задвижка. Ум. засове́ць. Трьома засовцями засувала (двері). Мил. 85.
Каламайка, -ки, ж. Ткань: коломенка. Котл. Кн. Словарь, 13. Юпка в її була з байки, а спідниця з каламайки. Сніп. 129. Шунті на ньому синій і китаєва юпка, поясом і аглицкої каламайки підперезаний. Кв. П. І. 85.
Ліво́руч нар. 1) Лѣвою рукою. 2) Налѣво.
Обгинати, -на́ю, -єш, сов. в. обігнути, -ну, обігнеш, гл. Огибать, обогнуть.
Поблизький, -а, -е. Близко находящійся, близлежащій.
Покопити, -плю, -пиш, гл. Собрать, сложить въ копи. Г. Барв. 146. Покосили, погребли, а покопити — ні. Мнж. 166. Ми своєму пану ізробили славу: ой ми сіно покопти, вечеряти заробили. Н. п.
Посмертити, -рчу, -тиш, гл. Умертвить (многихъ). Людей посмертила для лакімства грошей. Гн. II. 74.
Станція, -ції, ж. 1) Станція. 2) Квартира. Наймили собі станцію аж на десітім сели. Гн. II. 193. Приїхали до Київа, стали на станції. Левиц. І. 1. 415.
Фелеґа, -ґи, ж. Рваный сердак, вообще изорванная штука одежды. Желех. Шух. І. 166.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УСТОНЬКИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.