Бейкати, -каю, -єш, гл. Кричать на звѣря. Cм. тюкати.
Глушиця, -ці, ж. Раст. Lamium.
Зрізок, -зка, м.
1) Обрѣзокъ.
2) Срѣзъ, перерѣзъ.
Кий I, ки́я, м. 1) Палка, трость. Язик доведе до Київа і до кия. Один тілько мій Ярема на кий похилився. 2) Дубина, палка, на концѣ которой шаровидное утолщеніе отъ оставленной части корня. Приходить багато народу з мечами й киями. Ум. кийок, кийочок. Которий козак не міє в себе шаблі булатної, пищалі семип'ядної, той козак кийка на плечі забірає, за гетьманом Хмельницьким ув охотне військо поспішає. . Ув. киюра, кияка, кияра. Як сім раз одважить киякою, то хліба більше не їстимеш.
Навпере́йми нар. Навстрѣчу, на перерѣзъ. Чечуга побігла, а навперейми вибіг з дрючком чоловік.
Порозорювати, -рюю, -єш, гл. Распахать (во множествѣ).
Рубеж и рубіж, -жа, м. 1) Нарѣзъ, вырѣзка, зарубка. Рубежі в рублі. 2) Тупая сторона ножа и пр. 3) Край, грань. Об піл, об рубіж головкою вдарилось. Ум. рубежик. У рубежики такого багато пилу понабивалося.
Тайкома нар. Тайкомъ, тайно. Закликавши тайкома мудрці, Ирод пильно в них випитувався. Росказувала раз, та не мені, а тайкома од мене бабі.
Турувати, -ру́ю, -єш, гл.
1) Соображать, думать. Турую в голові: чого то мні світ замняхкинився, та ніяк не поміркую.
2) Говорить вздоръ. Що ви туруєте? Воно й трохи купи не держиться.
Устя, -тя, с. Устье (рѣки).
