Видупкати, -каю, -єш, гл. Вытоптать. Попід бором, попід лісом зродилося просо; наїхали коровайниці і видупкали босо.
Доколі́нчитися, -чуся, -чишся, гл. Побить до того, что.... Колінчив я, колінчив дурне порося, да й доколінчивсь, що там і здохло.
Доста́ча, -чі, ж. 1) Часть, слѣдуемая мельнику за помолъ? 2) Изобиліе. 3) Необходимый для работы матеріалъ. Аби ваша достача, а ми хоч який віз, то зробим.
Зазу́блювати, -люю, -єш, сов. в. зазуби́ти, -блю́, -би́ш, гл. 1) Загинать, загнуть крючкомъ. 2) Дѣлать, сдѣлать зазубрины (на лезвіѣ и пр.), зазубривать, зазубрить. Ніж зазубив. 3) — зу́би. Выставить зубы? оскалиться? Встрѣчено только въ нар. поговоркѣ: Лізе кусіка з-за сусіка, зуби зазубила, очі заочила, руки заручила, ноги заножила.
Опішілий, -а, -е. Лѣнивый, медлительный. Опішіла служниця.
Перегрібати, -ба́ю, -єш, сов. в. перегребти́, -бу́, -бе́ш, гл.
1) Перегребать, перегресть.
2) Перемѣшивать, перемѣшать въ печи.
3) Ворошить, переворошить сѣно.
Підсікати, -ка́ю, -єш, сов. в. підсікти, -січу, -че́ш, гл. Подсѣкать, подсѣчь.
Рогулька, -ки, ж.
1) Ум. отъ рогуля.
2) мн. Раст. Trapa natans L.
Сервета, -ти, ж. Салфетка. Ум. серветка.
Сідак, -ка, м. = сідавка.
