Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

устидно

Устидно нар. Стыдно. Дружці встидно стало. Грин. ІІІ. 507.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 359.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УСТИДНО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УСТИДНО"
Богорожник, -ка, м. Раст. Pyrus torminalis Ehrh. ЗЮЗО. І. 133.
Виригання, -ня, с. Изрыганіе.
До́плив, -ву, м. Притокъ. Желех.
Завойовни́к, -ка, м. Завоеватель. Башт. 137.
Замика́тися, -ка́юся, -єшся, сов. в. замкну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. 1) Запираться, запереться. 2) Заключаться. Який Гнат тихий, а що у йому замикається. Черк. у. Чоловік, здається, нічого собі, але хто-й-зна, що в йому в середині замикається. Рк. Лев.
Лиході́йка, -ки, ж. Злодѣйка. Желех.
Пацюрки, -ків, мн. 1) = пацьорки. 2)у рачи́ці. Рачья икра. Вх. Лем. 447.
Перемешкати Cм. перемешкувати.
Поперекуповувати, -вую, -єш, гл. Перекупить (во множествѣ).
Стуманитися, -нюся, -нишся, гл. Покрыться туманомъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УСТИДНО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.