Барліг, -логу, м.
1) Логовище, логово (медвѣжье). Упала у ведмедячий барліг.
2) Логово свиное, также подстилка въ свиномъ хлѣву. Заглянув в хлів, — там поросятам нема нічого барлогу.
3) Грязная лужа; грязь. Валяється як свиня в барлозі. Гнав свиню; та́ в барліг, а він за нею, та спіткнувсь, упав і викачавсь в барлозі.
Блисконути, -ну́, -не́ш, гл. Сверкнуть сильно. Грім як грякне, а блискавка як блисконе! Як здвигне старий брови, стисне уста тонкі та блисконе оком своїм чорним — ми вже з паніматкою ледві дишемо.
Вапнити, -пню, -ниш, гл. = вапнувати.
Запрова́дження, -ня, с. Заведеніе, учрежденіе.
За́рязь, -зі, ж. Раст. Hieracium aurantiacum.
Невірниченько, -ка, м. Ум. отъ невірник.
Невмірака, -ки, ж. Безсмертный; неумирающій. Забули й лицарів тих невмірак, що ворогів козацьких дивували, по дев'ять раз із мертвих уставали.
Посовіти, -вію, -єш, гл. О глазахъ: посоловѣть, потускнѣть. Чи посоловіли в мене очі? Не відмагається від другої (чарки)... очиці посоловіли... защебетала паша Оксана.
Спірно нар. Споро, спорно, успѣшно. У гурті їсться спірно і каша. У дворі плідно, а в коморі спірно. Спірно копає — варт чарку дати.
Тут нар. 1) Здѣсь. А в нашій стороні красні дівки як ластівки, а тут як ворони. 2) Сюда. Я аж тут залетів. 3) Вотъ. Ум. тутка, тутки, туткива, тутенька, тутеньки, тутечка, тутечки. Не був я тутка. Що ви зволите тутеньки робити? Мов зроду тутечка жили.
