Воювання, -ня, с. Веденіе войны, война. Їх уста м'які як масло, а на серці воювання. Не кидав свого запорозького звичаю — воювання.
Гиджга меж. Крикъ для натравливанія собаки. Тоже, что и кусі, гець. Сірко га тим вовком..., а чоловік кричить: «Гиджга, Сірко!»
Ду́чка, -ки, ж. Вобще дыра, отверстіе, ямка. Небольшая ямка въ землѣ при различныхъ дѣтскихъ играхъ: в сви́нку, в ма́сла, в ґльо́ґа. Лунка, въ которой вращается конецъ веретена въ гончарномъ кругѣ. ду́мки — мелкія отверстія въ сводахъ гончарной печи для пропуска огня. дучка = дучайка. Ум. ду́чечка.
Корписочка, -ки, ж. О лисицѣ (въ пѣснѣ): хлопотунья? постоянно копающаяся? Ой не знала удівонька, як у світі жить, та наняла ведмедика за плугом ходить... А лисичку-корписочку обідать носить.
Люзо́ванець, -нця, м. У гребенщиковъ: названіе верхушки рога.
Облечи, -чу, -чеш, гл. Надѣть. Облечу я жупан.
Поплосконитися, -нюся, -нишся, гл. О коноплѣ: дорости до того времени, когда она дѣлится на плоскінь и матірку.
Студня, -ні, ж. Колодезь. На високій горі студня мурована. Ум. студенька.
Харчити, -чу, -чиш, гл. = харчувати. Харчив його місяць.
Чопок, -пка, м. Ум. отъ чіп.
