Викидати 1, -даю, -єш, гл.
1) Повыбрасывать, выбросить (все), посбрасывать. Пішов, ще разів зо два вніс дров, да й ті на попа викидав.
2) Начать колоситься. Жито викидало колос.
Дряп! меж.
1) Царапъ! А кішка дряп його кігтями, так і передрала щоку.
2) Хвать! Брат собі драп, сестра собі несла.
Зе́мно нар. До земли. Поклоняється земно.
Ійти, ійду́, -де́ш, гл. = іти. Аж ійшов я мимо його.
Ле́стка, -ки, ж. Лесть, льстивая рѣчь. Жестки горшей отрутизни. Оті шепотинники-окомони чого не допнуть у панів добрим способом, то завсіди доб'ються у них лестками.
Одека, о́деки, о́дельки, нар. Вотъ здѣсь.
Плавля, -лі, ж. Болотистый лугъ.
Рострата, -ти, ж. Растрата. Добро покидати чужим людям, чужим дітям нп сміх, ни рострату.
Сікнутися Cм. сікатися.
Спожити Cм. споживати.
