Галанчатий, -а, -е. Одѣтый въ узкіе брюки.
Гріх, -ха́, м. 1) Грѣхъ. Як не прийме Біг гріхи за жарт, то буде шелесту багато. Незнай гріха не чинить. Б'ють не ляхи, а наші гріхи. Де гріх, там і покута. 2) Вина. Батько Настусин радіє, що без його гріха сталось таке Грицькові: без вісти зник, вовкулакує. Ум. Грішо́к, гріше́чок. На душечку спасения, грішечків отпущение.
Звербува́ти, -бу́ю, -єш, гл. Завербовать. В Бердичеві славнім місті звербували хлопців двісті.
Змигнутися, -ну́ся, -не́шся, гл. Промелькнуть. Так от як блискавка мигне, так моя доля змигнулась. Съ отрицаніемъ: пройти незамѣтно (о времени). І час не змигнеться. З хорошою нічку ночувати, то й ніченька не змигнеться. З тобою, хлопчино, вечір не змигнеться. і час нам не змигнеться. Время летитъ.
Мовчазли́вий, -а, -е. ́ = мовчазний.
Морськи́й II, -а́, -е́ Хлесткій (о вѣтвяхъ дерева). Морське дерево.
Німий, -а, -е. Нѣмой; безгласный. Глухого а німого справи не допитаєшся. Поділюся моїми сльозами, та не з братом, не з сестрою, — з німими стінами. a щоб тебе в німі дошки положили! Проклятіе: пожеланіе смерти. Ум. німе́нький. Ой постіль біленька, а стіна німенька.
Поназбірувати, -рую, -єш, гл. Собрать (во множествѣ). Поназбірували слив та й продають по копі відро.
Прохуховувати, -вую, -єш, сов. в. прохухати, -хаю, -єш, гл. = прохукувати, прохукати. Дивиться в поле, через царину, прохухавши заморозь на склі. Коли ж їй здалось, наче хтось ізнадвору прохуховує.
Соколеня, -няти, с. Соколенокъ.
