Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

хоріти

Хоріти, -рію, -єш, гл. = хворіти. АД. II. 120. Хорітимеш, болітимеш, смерти бажатимеш. Мет. 107.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 410.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХОРІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХОРІТИ"
Винозор, -ра, м. Эпитетъ сокола. Дальнозоркій? Пошлімо, громадо, сокола-винозора! найпридатніщий це птах: має він яснії очі і бистрії крила. Драг. 170.
Дурноля́п, -па, м. Говорящій наобумъ, не подумавъ.
Закоре́нювати, -нюю, -єш, сов. в. закорени́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Укоренять, укоренить.
Крутливець, -вця, м. = крутіж. Вх. Зн. 30.
Меря́вий, -а, -е. Жесткій, упрямый. Угор.
Острішниця, -ці, ж. = острішок 2. Вх. Зн. 45.
Покриванка, -ки, ж. Новобрачная въ обрядѣ покрыванія головы.
Професорство, -ва, с. Профессорство. Желех.
Уражіння, -ня, с. Впечатлѣніе. Пишу про свої подорожні вражіння. Г. Барв. 31.
Цвеник, -ка, м. Хвастунъ. Воронеж. губ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХОРІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.