Вояк, -ка, вояка, -ки, м. Воинъ. Так наші славнії вояки там мовчки проливали кров. Якого тобі ще треба? Чим не вояк? А міщане ходять, все раду радять, що тому вояці за дари дати. Ум. вояченько.
Ганчірочка, -ки, ж. Ум. отъ ганчірка.
Закупи́ти Cм. закупати.
Зміна, -ни, ж. 1) Перемѣна, измѣненіе. Ой тому барвіночку нема цвіту зміни. 2) Смѣна.
Новоженець, -нця, м. Новобрачный.
Приписувати, -сую, -єш, сов. в. приписа́ти, -шу́, -шеш, гл. 1) Приписывать, приписать. 2) Писать, написать (въ письмѣ). Батько приписав з дому до сина, щоб той приїхав. Наш москаль приписав, щоб йому хоч карбованців два подали. А ще од своїх рук листи писав, до Василя Молдавського посилав, а в листах приписував...
Рубіж, -жа, м. см. рубеж.
Самозречення, -ня, с. Самоотреченіе. Дівочої самопокори жертва, самопокори і самозречення.
Стикати, -ка́ю, -єш, гл.
1) Смыкать. Сії ночі й очей не стикав.
2) Сходиться, смыкаться. Кінці з кінцями не стикають. Cм. стикатися 2.
3) Сваливать, сворачивать. Все на його стикає. Кажу: йди в поле, а він стикає на Петра, — нехай той іде.
Сукати, -ка́ю, -єш, (-чу, -чиш), гл. 1) Сучить, ссучивать. 2) — бублики. Дѣлать баранки. 3) — свічки. Дѣлать свѣчи. 4) — дулі. Кукиши давать.
