Відповзати, -заю, -єш, сов. в. відповзти, -зу, -зеш, гл. Отползать, отползти.
Запозива́тися, -ва́юся, -єшся, гл. Начать судиться, завести тяжбу. Не запозиваться ж йому з магнатом.
Зглузува́ти, -зу́ю, -єш, гл. Осмѣять. Осміяне, зглузоване йде.
Кончина, -ни, ж.
1) Край, конецъ. Я не бороню йому стояти при престолі Божому й до кончини його віку.
2) Смерть. Ідіть, діти, кланяйтесь батькові, бо недалеко його кончина.
Потерзувати, -зую, -єш, гл. Сильно избить. Побив її, потерзував.
Присукати, -ся. Cм. присукувати, -ся.
Пробірати, -ра́ю, -єш, сов. в. пробрати, -беру́, -ре́ш, гл.
1) Вырывать, вырвать (часть растеній). Пробрала коноплі.
2) — місто. Очищать, очистить, освободить, приготовить мѣсто. Та пробірайте ж, моя матінко, містечко біля себе, приймайте і пригортайте мене до себе!
Псище, -ща, м. Ув. отъ пес.
Росплести, ся. Cм. росплітати, -ся.
Скончити, -чу́, -чи́ш, гл. = скінчити. Розступися, синє море, в своїй широкості, — нехай же я життя скончу в твоїй глибокості.
