Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

хоць

Хоць, хоцяй, сз. = хоть. Рудч. Ск. І. 66. О. 1862. VI. 95.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 412.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХОЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХОЦЬ"
Ветлина, -ни, ж. Раст. Salix vittelina. Вх. Пч. I. 12.
Вишиванка, -ки, ж. 1) Вышиваніе. 2) Вышитая сорочка. Аф. 348.
Зажури́ти, -ся. Cм. зажу́рювати, -ся.
На́голос, -су, м. Удареніе. Желех. Наголос положити. Поставить удареніе.
Наїзджа́ти, -джа́ю, -єш, гл. = наїздити.
Обемберити, обенбе́рити, -рю, -риш, гл. Бросить оземь съ силой, сильно ударить. Як обенбере ж він його (з себе)! Мнж. 95.
Прицабунити, -ню, -ниш, гл. Схватить. Вх. Лем. 457.
Рахкавка, -ки, ж. = раканя. Вх. Уг. 264.
Сухота, -ти, ж. 1) Сухота, грусть, тоска. За малим жити — сухота моя, за козаченьком — красота моя. Н. п. Своєю сухотою ввесь сад ізсушу. Мет. 255. 2) Человѣкъ, изъ за котораго кому либо бываетъ сухота. Cм. ниже уменьшительное. 3) мн. а) Чахотка. Св. Л. 321. Левиц. Пов. 326. Вмерла небога від сухот через його нелюдську вдачу. Г. Барв. 149. б) Дѣтская болѣзнь, выражающаяся крайней худобой ребенка. Мил. 32. ХС. VII. 415. Ум. сухі(о)тка, сухі(о)тонька. Дівчинонько, сухотонько ти моя. Чуб. V. 249 Судіть, судіть, вороженьки, коли довелося, — ми на вашу сухотоньку та й поберемося. Грин. III. 190.
Трачарь, -ря, м. = трач 1. Хотин. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХОЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.